Китай розширює торговий шлях до Європи в обхід Росії, - СЗРУ
Фото: прапор Китаю (Getty Images)
Китай та Казахстан прискорюють розвиток Транскаспійського транспортного маршруту в обхід Росії. У разі реалізації планів Москва може втратити мільярдні доходи від транзиту між Азією та Європою.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Службу зовнішньої розвідки України.
Пекін планує найближчими роками суттєво збільшити вантажопотік до Європи через Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут, також відомий як "Серединний коридор". Маршрут проходить через Казахстан, Каспійське море, Азербайджан, Грузію та Туреччину, дозволяючи повністю оминути територію Росії.
Хоча цей шлях є складнішим за традиційний російський транзит через поєднання залізничних перевезень, морських переправ і митних процедур кількох держав, Китай та Казахстан активно інвестують у його розвиток. Серед головних причин - санкційні ризики, зниження довіри до Росії як транзитної держави та прагнення скоротити залежність від нестабільних морських маршрутів.
Для розвитку коридору компанія "Казахстанські залізниці" (KTZ) планує до 2030 року вкласти близько 10 млрд доларів у модернізацію залізничної, портової та термінальної інфраструктури.
Уже у 2026 році планується побудувати близько 900 км нових залізничних колій. Зокрема, ділянка Аягоз - Бахти створить третій залізничний перехід на кордоні з Китаєм. Завдяки цьому пропускна спроможність маршруту може зрости з 55 млн до 100 млн тонн вантажів на рік до 2030 року.
Крім того, KTZ інвестує понад 100 млн доларів у будівництво шести нових вантажних суден для перевезень через Каспійське море між портами Актау, Курик та Баку.
На тлі розширення транспортного коридору KTZ також готується до проведення IPO у 2026 році з можливим розміщенням акцій у Казахстані, Лондоні та Гонконзі. Отримані кошти планують спрямувати на подальший розвиток інфраструктури та оновлення рухомого складу.
За даними асоціації ТМТМ, обсяги перевезень маршрутом зросли з 2,76 млн тонн у 2023 році до 4,48 млн тонн у 2024 році. У першому кварталі 2026 року коридором уже пройшли близько 173 контейнерних поїздів, а до кінця року Казахстан розраховує збільшити цей показник до 600. У 2027 році цей показник може зрости ще на 67%.
За оцінками аналітиків, після виходу маршруту на повну потужність Росія може остаточно втратити статус ключового транзитного вузла між Азією та Європою, що обернеться для неї багатомільярдними втратами.
Крім того, Казахстан остаточно відмовився від участі російських підрядників у будівництві трьох теплоелектроцентралей у Кокшетау, Семєї та Усть-Каменогорську. Проєкти реалізовуватиме казахстансько-сінгапурський консорціум, а введення об'єктів в експлуатацію заплановане на 2029 рік.
Спочатку будівництво ТЕЦ обговорювалося за участю російської сторони, однак через невирішені питання фінансування Астана вирішила продовжити реалізацію проєктів без російських компаній.
