Китай озброюється законами для економічної війни зі США перед візитом Трампа
Поки Трамп летить до Пекіна на переговори із Сі Цзіньпіном, обидві сторони паралельно готуються до тривалої економічної війни. Китай сигналізує, що більше не боїться ескалації і активно будує правовий арсенал для ударів у відповідь на американські санкції.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на NYT.
Що робить Китай
За останні тижні Пекін запровадив новий правовий механізм протидії американським санкціям, заблокував поглинання Metа китайського ШІ-стартапу і закріпив правила покарання іноземних компаній, які виконують західні вимоги щодо виходу з Китаю.
У квітні Пекін оголосив правила, що дають регуляторам право перевіряти корпоративні записи, допитувати співробітників і забороняти компаніям або їхнім керівникам покидати Китай, якщо ті виводять виробництво з країни.
Після того як США запровадили санкції проти п'яти китайських НПЗ через їхні зв'язки з Іраном, Китай наказав компаніям ігнорувати ці санкції - скориставшись блокувальним механізмом 2021 року. Державні медіа КНР подали це як "перехід від накопичення правових резервів до практичного застосування правової зброї".
Чим відповідають США
За останній рік Вашингтон підняв мита на китайські товари до 145%, запровадив збори за китайські судна в американських портах і обмежив постачання критичних технологій - напівпровідників, хімікатів і обладнання.
Що це означає для бізнесу
Компанії опинилися між двома вогнями: виконати американський закон - порушити китайський, і навпаки.
"Це ставить і ризик, і дилему: 'Чий закон ви порушите - наш чи американський?'" - зазначає президент Американсько-китайської ділової ради Шон Стейн.
Показовий приклад - компанія PVH, власник Calvin Klein і Tommy Hilfiger: після відмови від бавовни з Сіньцзяну вона потрапила до китайського "списку ненадійних організацій".
Ставки на зустрічі
Ключове питання - чи зможуть Трамп і Сі домовитися хоча б про мінімальні обмеження на застосування економічної зброї.
Минулої п’ятниці парламент Тайваню суттєво скоротив видатки на закупівлю американського озброєння. Через значний вплив опозиції в законодавчому органі затвердили лише дві третини від суми, на яку розраховував острівний уряд.
Водночас напередодні Тайвань встиг підписати зі США одразу шість угод на постачання зброї на загальну суму понад 6,6 млрд доларів. Йдеться, зокрема, про системи HIMARS, самохідні гаубиці М109А7 Paladin, поповнення ракетного арсеналу армії тощо.
Крім того, як писала The New York Times, острів дедалі більше переймається власною безпекою через загрозу з боку Китаю і прагне використати бойовий досвід України.