За підсумками 2025 року Росія вийшла на перше місце у світі за масштабами відключень інтернету.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Центр протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО.
Згідно з даними моніторингових платформ, сумарна тривалість інтернет-блекаутів у РФ за рік склала 37 166 годин.
Економічні втрати від обмежень доступу до мережі оцінюються у 11,9 млрд доларів.
Для порівняння, Венесуела, яка посіла друге місце у цьому рейтингу, протягом року провела без інтернету 5 952 години - тобто у шість разів менше, ніж Росія.
"Такий розрив важко не назвати показовим для країни, що роками декларує прагнення до "цифрового суверенітету", - зазначають у ЦПД.
Масштаби інтернет-відключень у РФ уже не можна пояснити стандартними аргументами про "боротьбу з шахрайством" або "міркування безпеки". Як пояснюють аналітики Центру, йдеться про системний підхід, який охоплює десятки регіонів і поступово перетворюється на звичну практику державного управління.
"Відключення інтернету в Росії остаточно перетворилися на інструмент державної політики. Під час відключень доступні лише ресурси зі схваленого кремлем "білого списку", - підкреслюють у ЦПД.
Аналітики впевнені: це свідома стратегія влади РФ, спрямована на досягнення повної цифрової ізоляції населення.
Раніше РБК-Україна писало про те, що РФ посилює контроль над соцмережами.
У Раді Федерації РФ блогерів на законодавчому рівні змусять поширювати пропагандистську рекламу. Законопроєкт передбачає обов'язкове розміщення реклами "традиційних цінностей", "патріотизму", "культури" тощо на всіх великих інтернет-платформах в обсязі не меншому ніж 5% від усієї реклами.
Крім того, розміщати таку рекламу будуть зобов'язані всі власники великих публічних каналів та акаунтів у соцмережах.
Також повідомлялось про посилення контролю над мешканцями Криму - там інтернет можуть відключити без попередження.
В ЦНС повідомляють, що силові структури наполягають на відключеннях у "незручні періоди" - під час обстрілів, резонансних подій або зростання соціального невдоволення.
Мобільний інтернет розглядають як ризик через можливість швидкої самоорганізації населення, фіксації зловживань і поширення неофіційної інформації.