Глобальний борг сягнув 250 трлн доларів: МВФ попередив про наслідки

Глобальний борг стабілізувався, але залишається високим

За даними фонду, глобальний борг стабілізувався, проте залишається на високому рівні, оскільки скорочення кредитування приватного сектора компенсувало зростання запозичень держав.

Загальний борг минулого року практично не змінився і становив трохи більше 235% світового ВВП, згідно з останнім оновленням Глобальної бази даних боргів МВФ.

Приватний борг знизився до менш ніж 143% ВВП, що є найнижчим рівнем з 2015 року, завдяки скороченню заборгованості домогосподарств і мінімальним змінам у боргу нефінансових компаній. Водночас державний борг зріс майже до 93%.

У доларовому вираженні загальний борг трохи збільшився до 251 трлн доларів, при цьому державний борг зріс до 99,2 трлн доларів, а приватний знизився до 151,8 трлн доларів.

Відмінності між країнами та групами доходів

Середні показники по світу приховують значні відмінності між країнами і групами доходів. США і Китай продовжують відігравати ключову роль у формуванні динаміки глобального боргу, проте рівень боргів і дефіциту в багатьох країнах залишається високим за історичними стандартами як у розвинених економіках, так і в економіках, що розвиваються.

У США державний борг торік зріс до 121% ВВП (з 119%), а в Китаї - до 88% (з 82%). За винятком США, державний борг у розвинених країнах знизився більш ніж на 2,5 пункта до 110% ВВП. Зростання в деяких великих економіках, таких як Франція і Велика Британія, було компенсовано зниженням у Японії та невеликих економіках, наприклад, у Греції та Португалії.

За винятком Китаю, державний борг у країнах, що розвиваються, в середньому знизився до менш як 56%.

Тенденції приватного боргу

Тенденції приватного боргу істотно різняться за країнами. У США спостерігалося значне скорочення на 4,5 процентних пункти до 143% ВВП, а в Китаї зафіксовано зростання на 6 пунктів до 206% ВВП. В інших великих країнах, що розвиваються, приватні запозичення зростали в Бразилії, Індії та Мексиці, але знижувалися в Чилі, Колумбії та Таїланді.

Зниження приватного боргу пов'язане з різними факторами залежно від країни і рівня доходів. У розвинених економіках компанії беруть менше кредитів, ймовірно, через низькі перспективи зростання, продовжуючи тенденцію 2023 року. У США сильні балансові позиції та високий рівень готівки також знижують корпоративне кредитування.

У Китаї зростання приватного боргу зумовлене боргом нефінансових компаній. Незважаючи на слабкість ринку нерухомості, кредитна підтримка стратегічних секторів залишається високою. Водночас борг домогосподарств дещо знизився через слабкий попит на іпотеку і побоювання з приводу зайнятості та зростання зарплат.

Фактори та наслідки

Високий глобальний фіскальний дефіцит, у середньому близько 5% ВВП, є головним чинником зростання державного боргу. Він відображає витрати, пов'язані з наслідками COVID-19, включно із субсидіями та соціальними виплатами, а також зростанням чистих процентних витрат.

В інших великих країнах, що розвиваються, зростання приватного боргу викликане високими ставками і впливом на проблемні кредити, поліпшенням короткострокових перспектив зростання і корпоративними злиттями і поглинаннями. У країнах зі слабшим зростанням, таких як Колумбія і Таїланд, приватний борг знижувався.

У країнах з низьким доходом динаміка боргу визначається обмеженим розвитком фінансового сектору, жорсткою ліквідністю та ефектом витіснення, коли високий державний борг обмежує доступ приватного сектору до кредитів.

Уряди повинні управляти цими тенденціями, поступово знижуючи державний борг у рамках середньострокового плану і створюючи умови для зростання економіки. Це дасть змогу полегшити тягар держборгу і стимулювати інвестиції приватного сектору, вважають у МВФ.