Фото прильотів та вербування за гроші: у ЦПД пояснили, що не можна публікувати в мережі

Центр спільно з Апаратом РНБО запустив інформаційну кампанію, щоб нагадати про правила інформаційної безпеки після російських атак. Зокрема пояснюють, які відомості не варто знімати, публікувати та пересилати.

Які фото та відео не можна публікувати

Українців закликають не знімати й не поширювати кадри з місць влучань і руйнувань, пошкоджень об'єктів критичної інфраструктури, пожеж та роботи екстрених служб.

Також не можна публікувати інформацію про роботу протиповітряної оборони та її результати. Навіть якщо людина не знімала відео самостійно, його не варто пересилати в месенджерах, публікувати адреси й координати або уточнювати масштаби пошкоджень.

Чому небезпечно писати про наслідки атак у чатах

Джерелом інформації для росіян можуть стати й чати будинків. У них не варто повідомляти незнайомцям, куди було влучання, що саме пошкоджено та як працює критична інфраструктура в районі.

У Центрі протидії дезінформації наголошують, що навіть інформацію із закритого чату можна переслати, зберегти та оприлюднити.

Яку інформацію про військових потрібно берегти

Окремо українців закликають не фотографувати й не публікувати:

• переміщення військової техніки та особового складу;
• розташування блокпостів, укріплень та інших оборонних об'єктів;
• координати, орієнтири й деталі, за якими можна визначити розташування військових об'єктів.

Також не варто розпитувати військових про точне місце перебування, маршрути, ротації та майбутні переміщення. Не слід розголошувати інформацію про місце служби, підрозділ чи діяльність військовослужбовців, зокрема рідних і знайомих.

Що робити, якщо пропонують гроші за фото або інформацію

У Центрі протидії дезінформації попереджають про ризик вербування для збору розвідувальних даних. Насторожити мають пропозиції винагороди за фотографування певного об'єкта, передавання координат, повідомлення про військових чи техніку або розповіді про наслідки атаки.

Якщо незнайомець пропонує гроші за такі відомості, рекомендують:

• припинити спілкування;
• зберегти листування, дані профілю, номер телефону та інші докази;
• не виконувати завдання й не передавати інформацію;
• повідомити СБУ через офіційний чатбот "Спали ФСБшника" - @spaly_fsb_bot.

У відомстві наголошують, що кожне фото та повідомлення можуть мати наслідки, а інформаційна безпека починається з відповідальної поведінки кожного.