Що не можна публікувати у соцмережах під час війни: роз'яснення Міноборони

Яку інформацію не можна публікувати

Основні обмеження визначені статтею 114-2 Кримінального кодексу України та наказом Головнокомандувача ЗСУ № 73 від 3 березня 2022 року. Вони стосуються інформації, яка може допомогти ворогу встановити місце перебування українських військових або дізнатися про дії Сил оборони.

Зокрема, заборонено поширювати:

• адреси, координати та геолокації військових частин і підрозділів;
• маршрути та напрямки руху військових, час їхнього виїзду чи прибуття;
• фото й відео військових частин, штабів, казарм, блокпостів та укріплень;
• інформацію про кількість, типи та місця перебування військової техніки й озброєння;
• кадри влучань по військових об'єктах, пошкоджень техніки та результатів роботи ППО.

Небезпеку можуть становити навіть непрямі деталі на фото чи відео - дорожні знаки, назви вулиць, характерні будівлі, панорами місцевості та геомітки. У поєднанні вони можуть допомогти встановити точне місце розташування військових.

Чи можна публікувати такі дані в соцмережах і месенджерах

Обмеження стосуються не лише медіа. Поширення чутливої інформації заборонене через Facebook, Instagram, TikTok, Telegram та інші соцмережі, приватні й групові чати, форуми, відеоплатформи та навіть усні повідомлення стороннім людям.

Особливо небезпечними є публікації в режимі реального часу. Вони можуть допомогти російським військам швидко визначити ціль і скоригувати вогонь.

Також не можна вважати безпечним повторне поширення інформації лише тому, що вона вже з'явилася в інтернеті. Неофіційні дописи з чутливими даними не стають законними для копіювання, пересилання чи репосту.

Орієнтуватися потрібно на офіційні повідомлення Генерального штабу ЗСУ, Міністерства оборони, СБУ та інших уповноважених державних органів.

Яке покарання загрожує за розголошення

Стаття 114-2 Кримінального кодексу передбачає різні строки ув'язнення залежно від характеру порушення:

• від 3 до 5 років - за поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та боєприпасів в Україну або територією країни;
• від 5 до 8 років - за поширення даних про переміщення, рух або розташування ЗСУ та інших військових формувань, якщо їх можна ідентифікувати на місцевості;
• від 8 до 12 років - якщо такі дії вчинені групою осіб за попередньою змовою, з корисливих мотивів, з метою передати інформацію державі-агресору або її представникам, а також якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Якщо йдеться про розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, можуть застосовуватися також інші статті Кримінального кодексу - зокрема 328 і 422.

У Міноборони наголошують, що відповідальність за статтею 114-2 може наставати за сам факт несанкціонованого поширення інформації, якщо її раніше не оприлюднили уповноважені державні органи. Доведення того, що ці дані фактично потрапили до ворога, для цього не потрібне.