ЄП запускає процедуру зняття імунітету з двох євродепутатів після катаргейту
В Європарламенті запустили термінову процедуру зняття імунітету депутатської недоторканності з двох членів парламенту після запиту бельгійських судових органів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт Європейського парламенту.
Як зазначено у заяві, яку оголосила президент Європарламенту Роберта Мецола, перші процедурні кроки вже зроблено і запит щодо зняття імунітету буде оголошено на пленарному засіданні за першої ж можливості, ймовірніше 16 січня. Згодом запит буде передано до Комітету з правових питань (JURI) для пропозиції щодо прийняття рішення.
"З самого першого моменту Європейський парламент зробив усе, що в його силах, аби допомогти у розслідуванні. Відповідальні особи зможуть впевнитися, що цей парламент - на боці закону. Корупція не може бути виправдана, і ми зробимо все, щоб з нею боротися", - сказала президент.
Мецола також пообіцяла викласти найближчими тижнями свої наміри щодо реформ у самому парламенті, включаючи перегляд чинних правил і вдосконалення внутрішніх систем.
Як передбачено в Регламенті Європарламенту, запити про зняття імунітету оголошуються президентом на пленарному засіданні. Далі відбувається ціла низка організаційних дій, яким президент Мецола попросила всі служби і комітети ЄП надати першочергової ваги, аби завершити всю процедуру загалом до 13 лютого 2023 року.
Нагадаємо, РБК-Україна писало, що катаргейт розпочався з того, коли віцепрезидент Європарламенту Єва Кайлі та ще троє людей було звинувачено та взято під варту в Бельгії у справі про корупційні зв'язки з урядом Катару. Слідчий суддя Брюсселя звинуватив їх у "приналежності до злочинної організації, відмиванні грошей і корупції". За словами анонімного джерела в суді, Єва Кайлі є однією з чотирьох ув'язнених і не змогла скористатися своєю депутатською недоторканністю, оскільки була заарештована просто "на місці злочину".
Крім того, ми писали, що Катар нібито підкуповував чиновників, які "займають важливе політичне та/або стратегічне становище" в Європейському парламенті, відправляючи їм "значні суми грошей" та "важливі подарунки". Бельгійські слідчі навіть перевіряють, чи не намагався Катар вплинути на позицію Європарламенту способом, який "виходить за рамки класичного лобіювання". При цьому ЄП мав розглянути заборону посадовим особам Катару відвідувати навіть приміщення Європарламент.
Додамо, що з катаргейтом пов'язують і ситуацію з Марокко, що намагалося вплинути через підкуп євродепутатів на хід розслідування комісією Європарламенту щодо використання шпигунського програмного забезпечення. Нагадаємо, що скандал із застосуванням шпигунського програмного забезпечення в Євросоюзі спалахнув у 2021 році. Серед його жертв виявилися, серед іншого, лідери політичної опозиції Польщі, Іспанії, Угорщині та Греції та десятки активістів і журналістів.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.