Експерт розповів, як Сили оборони нищать реактивні "Шахеди"

За його словами, при збитті реактивних дронів "класичні" дрони-перехоплювачі втрачають ефективність через обмеження пікової швидкості та часу перебування в повітрі, а зенітно-ракетні комплекси залишаються дефіцитним засобом через передусім брак ракет-перехоплювачів та їхню вартість.

Водночас реактивні БпЛА уже вдається уражати. Є успішні випадки застосування дронів-перехоплювачів, хоча мультироторними перехоплювачами такі цілі наразі вражають радше у виняткових випадках. Один зі способів – перехоплення на віражах і поворотах, коли та "Герань-4" втрачають швидкість.

Ще одним дієвим засобом залишаються переносні зенітно-ракетні комплекси. Їхня ефективність залежить від відстані та висоти польоту цілі, а також підготовки екіпажів і наявності бойового досвіду. Водночас доводиться модернізовувати та дооснащувати ПЗРК тепловізійними прицілами та допоміжними системами.

Мобільні вогневі групи з кулеметним озброєнням, як і раніше, обмежені прицільною дальністю та швидкістю реагування на швидшу ціль. Для об'єктового захисту одним із робочих варіантів залишаються автоматизовані турелі з кулеметним озброєнням. Ефективними є і зенітні установки з розривними набоями, прицільна дальність яких може досягати 2,5 км.

Паралельно триває пошук реактивних перехоплювачів для протидії новій загрозі. Серійного рішення наразі немає через складність масштабування реактивних двигунів і вартість готового виробу.

На швидкостях 400-600 км/год зростають і вимоги до операторів, тому одним із напрямів розвитку є автоматизація всього процесу – від запуску та виходу в район цілі до автозахоплення й автоматичної детонації.