Експерт розповів, чи запускатиме Росія багато "Шахедів" взимку
Фото: "Шахед" (Getty Images)
Наприкінці літа та на початку осені РФ перейшла до атак реактивними "Шахедами". Проте погода має вплив на дронові атаки та їхнє відбиття.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна заявив керівник відділу безпілотних технологій Фонду Сергія Притули Кирило Люков.
Чи чекати на масовані атаки взимку
За словами Люкова, перехід Росії з двигунів внутрішнього згорання на реактивні пов'язаний саме з ефективною протидією з боку України.
Водночас він допускає, що восени чи взимку через погані погодні умови можливі масовані нальоти класичних "Шахедів" з ДВЗ - таким чином Росія намагатиметься перевантажити українську протиповітряну оборону.
"З реактивними дронами ми знову реагуємо. Ми не готові до проблеми й вимушені шукати нові рішення", - зазначив експерт.
Люков також звернув увагу, що погодні умови суттєво впливають на роботу засобів протидії загалом. Не всі протидронові системи захищені настільки, щоб працювати в дощ, а сильний вітер обмежує льотно-тактичні характеристики перехоплювачів.
Холод і мороз, за словами Люкова, серйозно знижують енергоефективність дронів-перехоплювачів - до того ж дрони-перехоплювачі першого покоління наводяться через оптичний сенсор, а модулі захоплення та самонаведення є далеко не в усіх.
Якими методами Україна відповідає на реактивні дрони
Класичні мультикоптерні перехоплювачі, за словами експерта, здатні наздоганяти реактивні "Шахеди" радше як виняток - ідеться про значно вищі швидкості цілей. Перший варіант вирішення проблеми - пришвидшити класичні перехоплювачі до понад 400 км/год, однак це суттєво скорочує їхній корисний час у повітрі.
"Тому тут єдиний шлях - це максимальна автоматизація, а ще покращення якостей виявлення та цілевказання, щоб автоматизація була взагалі доречною", - пояснив Люков.
За його словами, в Україні вже з'являється низка реактивних перехоплювачів з достатніми швидкостями для ураження реактивних дронів, хоча масштабування виробництва ускладнюється вищою вартістю та меншою доступністю реактивних двигунів порівняно з ДВЗ чи електродвигунами.
Люков також відзначив ефективність ПЗРК проти реактивних дронів завдяки їхньому помітному тепловому сліду, проте вказав на дефіцит цих засобів, їхню ціну та потребу в навченому особовому складі.
Тема протидії реактивним "Шахедам" залишається однією з ключових для української ППО останніми тижнями. Наприкінці серпня Тимофій Юрков з Contra-Drone повідомив, що реактивні дрони, швидкість яких перевищує 400-450 км/год, стають дедалі складнішою ціллю для дронів-інтерсепторів, оскільки більшість перехоплювачів просто не витримують такого темпу польоту.
Водночас на початку вересня стало відомо, що під час атак на Київ сотні реактивних БПЛА оминають прямий маршрут до столиці та максимально довго тримаються біля кордону сусідньої держави. Таку тактику, за спостереженнями експертів, Росія застосовує, щоб виснажити систему ППО та паралізувати життєдіяльність міста постійними повітряними тривогами.
