Дністер міліє, а в Карпатах все менше опадів: чи загрожує Україні дефіцит води

– Чи є реальний ризик дефіциту води в Україні? Які міста можуть зіткнутися з такою проблемою?

– Маловоддя не означає, що дефіцит води автоматично виникне для всіх водокористувачів. У разі погіршення ситуації Держводагентство встановлює тимчасові обмеження прав водокористувачів.

Ризик дефіциту води залежить не стільки від розташування міст, скільки від того, з якого водного басейну вони отримують воду та як використовуються водні ресурси.

В останні місяці маловоддя було на річці Прип’ять та її притоках – річках Стир, Стохід, Горинь, Случ, Уборть; на річках суббасейну Середнього Дніпра – Ворскла, Трубіж, Рось, Сула, Удай; на Західному Бузі, Південному Бузі, Дністрі та його приток Стрій, Сірет, а також на річках Закарпаття – Латориці та Ужі.

Найбільш чутливими до тривалого зниження водності є системи, які залежать від поверхневих вод – річок та водосховищ.

Читайте також: Гідрологічна посуха на річках України: де води критично бракувало у вересні

У поточній ситуації потребує уваги водозабезпечення населених пунктів, які живляться від Дністровського водосховища, зокрема Хотина та Кам’янця-Подільського.

Додатковим фактором ризику є наслідки збройної агресії РФ проти України, зокрема пошкодження та руйнування водогосподарської, енергетичної та іншої критичної інфраструктури.

– Чи вдалося зменшити скидання води з Дністровського водосховища?

– 25 вересня на засіданні Міжвідомчої комісії по узгодженню режиму роботи Дністровського водосховища Україна і Молдова домовились про рівномірний попуск витратами, що дорівнюють притоковим витратам до Дністровського водосховища, у нижній б’єф.

А 29 вересня на засіданні Комісії зі сталого використання та охорони басейну Дністра розглянули питання зменшення скидів води. Держводагентство контролює встановлений режим. У разі погіршення ситуації проведемо позачергові засідання.

– Де через маловоддя вже довелося обмежувати водокористування?

– Найбільша кількість водокористувачів, яким одночасно обмежили ліміти забору води учервні-вересні, становила 383.

Значна їх кількість припала на басейн Дністра. Обмеження також були у басейнах річок Латориця, Уж, Південний Буг, Прип’ять, Рось, Удай, Сула, Трубіж та інших.

Держводагентство ухвалює рішення про обмеження на підставі інформації від Укргідрометцентру про водність річок та встановлення маловоддя.

При встановленні обмежень пріоритет надається використанню вод для питних і побутових потреб населення. Але це не означає автоматичного обмеження водопостачання населення.

– Чи є зараз загрози для міст, які залежать від Дніпра та його водосховищ?

– Каскад дніпровських водосховищ, без урахування Каховського, був наповнений на 87,2 %, станом на 2 жовтня. Цього достатньо для забезпечення потреб питного водопостачання.

Водночас, крім гідрологічної ситуації, значну загрозу для системи водопостачання становлять пошкодження та руйнування об’єктів водогосподарської та енергетичної інфраструктури внаслідок атак ворога.

Читайте також: Винен не лише клімат: чому насправді зникає вода в криницях і річках України

– Влада Тернополя у вересні заявляла, що через обміління Горішньо-Івачівського водосховища місто може залишитися без води. Такий сценарій реальний?

– Рівень води у водосховищі на кінець вересня становив 308,1 м при нормальному підпірному рівні 308,6 м; наповнення водосховища – близько 90%.

Це змінна величина і вона залежить, зокрема, від водності річки Серет, кількості атмосферних опадів, поверхневого стоку, випаровування, сезонних гідрологічних умов та режиму експлуатації водосховища.

Зниження рівня саме по собі не є підставою стверджувати, що неминуче припинять постачати воду. У Тернополі питне водопостачання здійснюється з підземних вод. А на прибережній захисній смузі водосховища та річки Серет розташовані свердловини, які використовують для постачання технічної води у Тернополі, вони мають гідравлічний зв’язок із водосховищем.

Окрема проблема – водосховище заростає водно-болотною рослинністю та утворюються плавуни. У районі водоскидної споруди їх накопичення може ускладнювати проходження води та належну експлуатацію гідротехнічної споруди.

– Який найгірший сценарій для України цієї осені та зими з точки зору водопостачання?

– Щоб говорити про сценарії, необхідно мати довгострокові прогнози Укргідрометеорологічного центру як синоптичної ситуації, так і гідрологічної. Їх немає. Водночас водна інфраструктура є в зоні ризику ворожих атак.

З червня на річках басейну Дністра фіксуєть маловоддя. З 30 квітня середньодобовий приплив до Дністровського водосховища був меншим за скиди, а 17 та 20 вересня зафіксували абсолютний добовий мінімум за весь період його існування (з 1985 р.) – 24 м3 /с (11% норми.)

Низька водність для Карпатського регіону є нетиповим явищем, яке виникає дедалі частіше. Традиційно цей регіон характеризується частими паводками та надлишком водних ресурсів.

Водночас зміни клімату впливають на характер і розподіл опадів, що зумовлює нові тенденції у водному режимі регіону.

– Що в Україні роблять уже зараз, щоб не допустити дефіциту води? Чи є альтернативи для водопостачання?

– У червні-вересні 2026-го ми тимчасово обмежували права водокористувачів задля недопущення надмірного вилучення води з поверхневих об’єктів.

Водночас питання організації альтернативних схем питного водопостачання – це компетенція місцевого самоврядування, підприємств водопостачання та інших уповноважених суб’єктів. У нас нема даних про те, щоб запроваджували альтернативні схеми водопостачання.

– Чи може обміління водойм стати довгостроковою проблемою для України?

– Зміна клімату є одним із факторів, що впливає на водний режим України. Опади змінюють свій характер та розподіл, змінюється температурний режим, тривалість періодів низької водності та маловоддя.

Однак говорити про постійний дефіцит води для всієї України некоректно, бо водозабезпеченість відрізняється за басейнами та регіонами і залежить від гідрометеорологічних умов.

Разом із тим повторюваність періодів маловоддя підвищує потребу в адаптації системи управління водними ресурсами до змін клімату.

Йдеться, зокрема, про підвищення ефективності використання води, зменшення втрат, розвиток повторного та оборотного водопостачання, належне планування водокористування та врахування кліматичних ризиків.

Важливим інструментом у цьому є Плани управління річковими басейнами. У 2024-му Уряд затвердив перший цикл ПУРБ, які визначають основні водно-екологічні проблеми, цілі та заходи, необхідні для досягнення доброго стану вод.

До основних проблем належать забруднення поверхневих вод органічними, біогенними та небезпечними речовинами, гідроморфологічні зміни, зміна клімату та вплив воєнних дій.

Важливим також є розвиток природоорієнтованих рішень, збереження та відновлення територій, здатних утримувати воду, а також міжсекторальна взаємодія у сфері управління водними ресурсами.

Ваша пробна версія Premium закінчиласяВаша пробна версія Premium закінчиласяВаша пробна версія Premium закінчилася