"Дірки" у стелі й сліди води? У КМДА пояснили, що насправді відбувається в метро Києва

Чи правда, що в метро Києва "течуть" стіни

У КМДА визнали, що інколи - у період танення снігу, рясних дощів або різких змін температури повітря - пасажири можуть помічати на станціях метро:

• мокрі плями;
• локальні протікання.

При цьому у КП "Київський метрополітен" нагадали, що більшість станцій - підземні, тож інфраструктура взаємодіє з навколишнім середовищем (невід'ємною складовою якого є ґрунтові води).

"У комунальному підприємстві наголошують, що всі станції столичного метро перебувають у належному технічному стані, безпека руху поїздів і перевезення пасажирів забезпечені", - наголосили у КМДА.

Уточнюється, що наявність мокрих плям або навіть локальних протікань - це "поширена особливість усіх підземних споруд у світі".

Основні причини появи вологи в метро

Серед основних причин появи вологи у столичній підземці згадуються такі:

• збільшення обсягу води - під час танення снігу або сильних опадів ґрунти перенасичуються водою (внаслідок чого підвищується рівень ґрунтових вод та їх питомий обсяг);
• зміна погодних умов - різкі коливання температур у зимово-весняний період спричиняють утворення конденсату на підземних конструкціях (він стікає та відводиться у систему дренажної каналізації);
• природні фактори експлуатації - постійні вібрації від руху поїздів, температурні перепади та коливання рівня ґрунтових вод, а також поступове зношування гідроізоляційних матеріалів є типовими для будь-якої підземної інфраструктури.

Зазначається також, що "в окремих місцях можливе локальне проникнення талої, дощової або ґрунтової води".

Крім того, на наявність вологи впливає тип ґрунтів, у яких прокладені тунелі.

Як усувають протікання у столичній підземці

Громадянам розповіли, що робота з ліквідації теч і мокрих плям у київському метрополітені є системною та постійною, отже всі осередки протікань:

• перебувають під постійним наглядом фахівців підприємства;
• ліквідовуються в межах поточного утримання і планових ремонтів.

"Однією з технологічних особливостей таких робіт є те, що ремонт виконують зсередини споруди, без доступу до зовнішнього шару конструкції. Це ускладнює процес, однак не впливає на безпеку експлуатації", - повідомили у КМДА.

Крім того - залежно від характеру протікання - застосовують різні способи його усунення.

Використовують, зокрема, сучасні гелеві розчини або полімерні композитні матеріали.

Також технічною документацією передбачене встановлення металевих лотків для контрольованого відведення води.

"Відповідно до будівельних норм київський метрополітен обладнаний необхідними інженерними системами, зокрема системами відкачування ґрунтових, атмосферних і виробничих стічних вод у міську дощову дренажну мережу", - поділились у КМДА.

Уточнюється, що вся вода, яка "потрапляє до підземних споруд, через спеціальні водовідвідні мережі відкачується насосними агрегатами".

"Фахівці підприємства регулярно проводять огляд, обслуговування та утримання інженерних систем і насосного обладнання, щоб забезпечити їхню безперебійну роботу", - наголосили у КМДА.

Що відомо про ситуацію на станції "Іподром"

Раніше у мережі з'явилась інформація про те, що на станції метро "Іподром" у Києві від вологи буцімто набухла підвісна стеля.

Деякі пабліки та ЗМІ опублікували також відповідні фото, на яких можна побачити, що місцями на підвісній стелі відсутні окремі елементи, а інші - мають "мокрі сліди".

Фрагмент публікації Telegram-каналу "maxtram - про місто і транспорт" про ситуацію на станції (скриншот: t.me/maxtramua)

Тим часом у КМДА повідомили: "На станціях метрополітену, де облаштовані підвісні стелі, періодично проводять технічні обстеження, особливо під час сезонних коливань температури - у зимово-весняний та осінньо-зимовий періоди".

Зазначається, що у разі появи конденсату фахівці виконують технологічне провітрювання підстельового простору.

Саме для цього "тимчасово демонтують окремі елементи конструкції підвісної стелі".

"Під час робіт також перевіряють стан вузлів кріплення та загалом підвісні конструкції. Саме тому пасажири можуть бачити відкриті технічні отвори - через них спеціалісти отримують доступ до простору за стелею для проведення перевірок", - наголосили у КМДА.

Насамкінець громадянам повдіомили, що після завершення вентиляції та обстежень:

• частину отворів закриють;
• частину - облаштують вентиляційними решітками.

"Вони виконуватимуть технічну функцію - забезпечуватимуть постійну вентиляцію простору за підвісною стелею", - підсумували у КМДА.