Діку Ван Дайку у 100 років: що підтверджує наука про його "секрет" довголіття

Чому життя без злості сприяє довголіттю

Хоча довголіття залежить від багатьох чинників - генетики, способу життя та медицини, - наука частково підтверджує слова актора. Дослідження показують, що низький рівень стресу й оптимістичний погляд на життя тісно пов’язані з більшою тривалістю життя.

Один із найвідоміших прикладів - так зване "дослідження черниць". Ще у 1930-х роках 678 молодих жінок написали автобіографії під час вступу до монастиря. Через понад 60 років науковці порівняли їхні тексти зі станом здоров’я. Ті, хто в молодості частіше висловлював вдячність і позитивні емоції, у середньому жили на 10 років довше, ніж песимістки.

Британські вчені також з’ясували, що оптимісти живуть на 11–15% довше, а масштабне дослідження 2022 року за участю 160 тисяч жінок показало, що люди з позитивним мисленням частіше доживають до 90 років і більше.

Одне з пояснень - вплив злості на серце. Гнів провокує викид адреналіну й кортизолу - гормонів стресу, які навіть під час коротких спалахів погіршують роботу серцево-судинної системи. Хронічний стрес пов’язують із підвищеним ризиком інфаркту, інсульту та діабету 2 типу - хвороб, які спричиняють до 75% передчасних смертей.

Є й глибший, клітинний механізм. Стрес пришвидшує скорочення теломер - захисних "ковпачків" на кінцях хромосом. Коли вони зношуються, клітини гірше відновлюються, а старіння прискорюється. Водночас медитація та контроль емоцій асоціюються з довшими теломерами.

Додатковий бонус оптимізму - здорові звички. Позитивні люди частіше займаються спортом і краще харчуються. Сам Дік Ван Дайк, навіть у 100 років, намагається тренуватися щонайменше тричі на тиждень.

Науковці радять не "випускати пару" агресивно, а заспокоювати дихання, практикувати релаксацію чи йогу. Саме такий підхід зменшує навантаження на серце і, можливо, допомагає прожити довше.