Данило Гетманцев: Завжди є хтось, хто хоче зіграти у рулетку з державою

Чи переглядатимуть ставки податків в Україні, як це може вплинути на відносини з МВФ і Європою, чому ідея знизити податки в березні минулого року виявилася помилковою і коли можна чекати реформу митниці, – в інтерв'ю РБК-Україна з головою фінкомітету Ради Данилом Гетманцевим.

В Україні деякі податки скоро планують повернути на довоєнний рівень. Таке зобов'язання Україна взяла перед МВФ, розповів в інтерв'ю РБК-Україна голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

У розмові з виданням депутат виклав своє бачення перспектив податкових змін та шляхів збільшення бюджетних надходжень, а також пояснив, чому категорично проти концепції податкової реформи, яку просуває заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма.

– Є ідея податкової реформи, яка дістала назву "10-10-10". Її запропонували в Офісі президента – заступник голови ОП Ростислав Шурма. У вас є оцінка цієї ініціативи та своє бачення процесу. І все ж, яких податкових змін можна чекати?

– Якщо державний чиновник такого рівня, як Ростислав Шурма, хоче проводити реформу, то необхідно подати офіційний законопроект із реальними пропозиціями, пояснювальною запискою, в якій вказати компенсатори, визначити ефект від своєї ініціативи. Але поки що цього немає, тобто немає матеріалу для предметної розмови. Натомість є інтерв'ю, презентації конференції, але немає змісту. Тому я кваліфікую все це виключно як політичне шоу, в якому ми всі вимушені учасники.

– Так, але щоби створити проект цього документа, деталі потрібно спочатку узгодити з міжнародними партнерами.

– У меморандумі з МВФ зараз ми чітко взяли на себе зобов'язання утриматися від будь-яких кроків щодо зменшення бази оподаткування.

– Там йдеться про неможливість зниження податкових надходжень. Тобто знижувати податки ми не будемо. А як щодо ймовірності підвищення податків?

– Ми не брали перед МВФ зобов'язання збільшити податки, окрім повернення до довоєнних практик із єдиного податку. Але дали обіцянку – на першому етапі програми у 2023-2024 роках посилювати мобілізацію доходів у рамках чинного податкового поля та ще раз – утримуватися від будь-яких дій щодо розмивання податкової бази. Це перше питання. Це ніби рамка, яка обумовлена офіційно на рівні держави.

Друга рамка – це наше членство у ЄС. Щоб бути членом ЄС, ми маємо гармонізувати свою податкову систему із системою Європейського союзу, яка регулюється директивами. Дивишся, наприклад, яка там мінімальна ставка ПДВ. Дивишся, як працює все решта, і розумієш, що коли ми станемо членом ЄС, у нас податки будуть плюс-мінус у тих рамках, які є там.

Щодо пропозицій Шурми я спілкувався з міністром фінансів Сергієм Марченком, з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем. У контексті будь-яких реальних податкових змін ми не розуміємо, що відбувається. Ці ідеї суперечать нашим міжнародним зобов'язанням.

– Він же каже, що цифри можна обговорювати та варіювати.

– Почуйте, цифр немає! Є нібито інтуїтивні прогнози про те, що Україна забезпечить зростання 7% за рік, якщо зменшити ставки податків удвічі. За рахунок детінізації. Але людина хоч трохи знайома з новою економічною історією нашої країни легко знайде безліч прикладів, які спростовують цей міф.

Згадайте зменшення вдвічі ставки ЄСВ та погляньте на зарплати, які продовжують платити в конвертах. Згадайте абсолютно лобістке рішення щодо зниження ставки ПДВ до 14% для деяких груп сировинних товарів. Хто його лобіював? І хто від нього виграв, окрім великих агрохолдингів? "Скрутки" (системне ухилення від сплати ПДВ) припинилися лише тоді, коли податкова зайнялася нормальним адмініструванням податку, а не тоді, коли ставка зменшилася, як запевняли лобісти.

Згадайте рішення початку 2022 року про відміну акцизу та зменшення ставки ПДВ до 7% на паливо. Воно призвело до виходу ринку у білу? Ні! Нелегальні бочки виросли, як гриби після дощу.

Відповідь одна. Бізнес-клімат – це далеко не у першу чергу про ставки податків. Це про антикор, у тому числі в таких сферах як ліс, енергетика, вугілля, держмонополії, держпідприємства, якими через свою компетенцію займається профільний заступник (мова про заступника голови ОП Р.Шурму, - ред. ). Це про верховенство права. Це про дерегуляцію. Це про прості та зручні держсервіси. Про диджиталізацію податкової та митниці, чим ми зараз займаємося.

Потім запровадження якихось нових податків як мінімум потребує обговорення й тих самих цифр. Наприклад, податок на зняття готівки – не поділяю цього підходу. Ще пропонується скоротити систему єдиного податку та прибрати зарплатні ФОП, податок на експорт сировини. Пропонується повністю розкрити банківську таємницю податкової. І знову-таки, ми про все це дізнаємося уривками з інтерв'ю. Ми не маємо предметної дискусії.

– Виходячи з того, що ви сказали, я роблю висновок, що ідея, яку пропонує Шурма, просто відпадає. Вірно?

– Ми можемо дискутувати з окремих деталей. Наприклад, пропонується розширити сферу застосування РРО, скасувати 2% податок, запровадити електронну акцизну марку (законопроект прийнято у першому читанні) – ідеї здраві, я їх підтримую. Проте решта викликає питання навіть на рівні ідей. Але в будь-якому разі, якщо заступник глави Офісу президента щось пропонує, він має пропонувати предметно на цифрах.

– Ви ж знаєте, що цифри для початку потрібно погодити з тим самим МВФ, щоб потім вийти на якийсь фінальний варіант.

– Так, правильно. Якщо ми маємо якийсь законопроект, ми ж не фантастичний роман публікуємо, ми ж маємо предметні якісь речі публікувати. Предметних речей немає, є лише якісь тези, слогани та ідеї.

– Основна ідея полягає в тому, щоб зробити невигідним не сплачувати податки. Тобто зробити ставки такими, щоб, сплачуючи їх, бізнес витрачав не більше, ніж витрачає на послуги з ухилення від податків. Адже за конвертацію та інше також існують певні тарифи. Тобто сплата податків не повинна бути дорожчою, ніж їх оптимізація.

– Про які ставки за конвертацію чи за схемний кредит йдеться, якщо, по суті, схемний кредит – так звані "скрутки", у нас не працюють із грудня 2021 року?

– Їх ліквідували зовсім?

– З грудня 2021 року шляхом болючих рішень було прикрито системні ухилення від сплати саме ПДВ.

– Ну, це один із механізмів.

– Можна взагалі скасувати податки. Тоді я маю питання, коли вартість цього схемного кредиту, припустимо, зменшиться до 5%, ми до 5% зменшимо ставки? Чи потім взагалі скасуємо податки? Щоб що?

Може, антикорупційну реформу слід розпочати із прозорих закупівель вугілля, закупівель в "Енергоатомі", "Центренерго", а не зводити її виключно до ставок податків?

Тому я категорично проти зменшення податків як методу боротьби із ухиленням. Вважаю, що боротися з ухиленням треба адмініструванням, притягненням до відповідальності за ухилення. І тією роботою, яку зараз проводить податкова служба. Вона проводить її ефективно, ми це бачимо щодо надходжень до бюджету. При падінні економіки на 30% у 2022 році, при скасуванні деяких податків, перевиконання за надходженнями до 2021 року на 80 млрд гривень.

– А як це так вийшло? За рахунок чого?

– Ми з вами щойно про "скрутки" говорили.

– Мені важко віриться, що скрутки повністю ліквідовані.

– Це ж не питання віри. Це питання цифр. Система електронного адміністрування ПДВ бачить усі можливі маніпуляції у постачанні товарів, весь ланцюжок, як він іде і де обривається. Ця система абсолютно чітко бачить, як банани перетворюються за документами на чавунні болванки, і це можливо лише якщо податкова в темі та в долі. Тому що вона має заплющити очі на це і не бачити у себе на екрані. Наразі всю цю схему ми з 7 грудня 2021 року закрили за один день.

– А чому ви сказали, що це було болісно?

– Та тому що в так звані "ризики" було віднесено 10 000 компаній. Це компанії, які системно генерували схемний кредит. І український бізнес так чи інакше підживлювався цим схемним кредитом. Тридцять років країна так працювала. Схемники мали дах з "шановних" людей серед правоохоронних органів, які втратили свою досить об'ємну сировинну базу.

– "Скрутки" з'явилися не так давно.

– Вони з'явилися з 2015 року, а до цього були інші схеми – конвертаційні центри, чорні схеми переводу в готівку… Але все одно, просто інший механізм.

– Тобто у нас зараз немає ні "скруток", ні конвертації? Які залишилися схеми ухилення від податків?

– Немає чорних "скрутників", які генерують схемний кредит у великих обсягах. Те, що виявляє податкова зараз, це, скажімо так, високоінтелектуальні "скрутки". Коли це не банани та чавунні болванки, про які ми з вами говорили, де махінації очевидні. Зараз застосовують варіанти, коли схемний кредит підмішується в реальну діяльність, реальний податковий кредит (схема з розгоном націнки, імпорт). Це вже складніше виявити, і податкова також із цим бореться, але це вже абсолютно інший рівень протидії ухилянню від сплати ПДВ.

Приміром, візьмемо пальне – це хороший товар для "скруток", бо всі ним користуються. Ви завозите або робите пальне і продаєте його за готівку, а потім документи на нього продаєте будівельній фірмі. На екрані СЕА (система електронного адміністрування, – ред.) ПДВ у податковій складно визначити, чи є це пальне на залишках, чи ні.

Будівельна компанія може скористатися пальним. Але його може бути такий обсяг, що вона фізично просто не може його використовувати. І це вже визначається під час документальної перевірки. Це складно визначити, потрібно виходити на документальні перевірки, а це вже інтелектуальна робота, вона набагато складніша. І такі схеми лишилися. Воно, напевно, завжди буде, адже завжди є хтось, хто хоче зіграти в рулетку з державою. Наше завдання полягає в тому, щоб ця гра закінчувалася рано чи пізно, але завжди одним – доплатою податку та штрафом.

– Але це вже, напевно, не такі великі масштаби – ці, як ви називаєте, високоінтелектуальні скрутки?

– У тому й річ, що не такі. Тому я повертаю вас до 80 млрд гривень (збільшення надходжень у 2022 році до 2021 року – ред.).

– А що ще крім "скруток" залишилося?

– Багато чого. Наприклад, залишився акциз, системне ухилення від сплати ПДФО через зарплати в конвертах. Тому я зі свого боку пропонував ще до війни, і зараз стою на цій позиції, здорову реформу оподаткування доходів. Коли ми зменшуємо ставку та об'єднуємо три податки. Це, на думку Мінфіну, спричиняє діру в бюджеті, недонадходження у розмірі 200 млрд. Це, звичайно, набагато менше, ніж пропонує "10-10-10", але це теж величезні гроші і теж потрібні компенсатори. І ми з Мінфіном зараз перебуваємо у діалозі щодо пошуку джерел компенсування цієї діри.

– І як це можна буде робити? Коли можна буде переходити до реалізації цієї ідеї?

– Коли ми погодимо її з партнерами та Міністерством фінансів. Я не хочу вас шокувати – ми зараз нічого не робитимемо без узгодження з партнерами. Тому що всі витрати бюджету, які не стосуються війни, фінансують наші партнери. Ми за податки фінансуємо лише війну, 55% видатків – це війна і це те, що ми збираємо податками та ОВДП. Решту дають нам партнери – всю соціалку, пенсії, допомогу бізнесу – всі ми платимо за рахунок партнерів.

– Чи можна сказати, що цього року нічого не зміниться в системі оподаткування? Чи щось зміниться?

– Те, що змінюватиметься, ми анонсували. Ми приберемо 2% єдиний податок з липня, повернемо документальні перевірки бізнесу. Наразі, крім відшкодування ПДВ, немає таких перевірок. Відновимо штрафи з 1 липня за невикористання РРО. Це законопроект Кабміну N8401, і я думаю, що ми його ухвалимо. Це є в умовах нової програми із МВФ.

– ПДВ для пального повернеться на колишній рівень – із 7% до 20%?

– З 1 липня ПДВ на пальне відновиться до довоєнних ставок. Я вважаю, що зниження цих ставок було величезною помилкою. Це ніяк не вплинуло на ціну пального. Це лише вплинуло на заробіток трейдерів.

– Це була ініціатива Мінекономіки.

– Так. Перші місяці війни – це період спроб і помилок, ніде немає інструкції з експлуатації країни в період, коли на тебе нападає настільки потужний агресор. Рішення, які ми приймали, дякувати Богу, здебільшого були правильними. Але деякі були помилковими.

– Що з податком на виведений капітал на цьому етапі? Питання з його введенням закрите чи тему поки що призупинено?

– Перше – ми податок на виведений капітал запровадили у Дія.City. Це спеціальний податковий режим для ІТ-компаній. На сьогодні у нас 500 резидентів у Дія.City. Це такий чудовий податковий режим, який лобіював Федоров (віце-прем'єр – міністр цифрових трансформацій Михайло Федоров – ред.), і я його в цьому повністю підтримав. Там дуже низькі ставки з податку на доходи фізичних осіб – 6,5% і податок на виведений капітал передбачений як опція. І багато різних плюшок. Насправді, я вважаю, що на сьогодні це найвигідніший режим для IT у світі.

Чому я говорю про це у контексті податку на виведений капітал? Тому що на сьогодні ми маємо 500 резидентів у Дія.City. Мінцифри вважає, що у нас всього 5 000 компаній (і груп компаній), які займаються IT, а резидентами стали 500. Але із цих 500 перейшли на податок на виведений капітал 225 компаній. При тому що деякі компанії, перейшовши на цей режим, потім відмовляються від нього. Це говорить про те, що люди рахують для себе наслідки не на рівні балаканини в соцмережах, а на цифрах. IT-бізнес – один із найпросунутіших бізнесів у частині експериментів. І ось вони не обирають цей податок, а залишаються на податку на прибуток. Це щодо того, як цей податок сприймає бізнес.

Другий момент. Модель податкової системи ЄС є досить однозначною – там працює податок на прибуток підприємств. Наприклад, у Польщі до 11 млн євро податок на виведений капітал, а для інших податок на прибуток. Існують різні комбіновані системи. Так ось у рамках наших зобов'язань щодо імплементації ми маємо запровадити в Україні податок на прибуток підприємств той, який є в ЄС, ні більше, ні менше. Тому тут, на мою думку, ситуація теж досить однозначна і ми не повинні людям брехати.

– Тобто тему закрито?

– Принаймні, ми можемо говорити про якесь часткове введення. Ми, до речі, були готові запровадити його для підприємств із оборотом до 200 чи 500 млн гривень. До війни я так пропонував у законі щодо реформи оподаткування доходів фізичних осіб. Ми можемо обговорювати обсяг, але у будь-якому разі я не думаю, що перспектива його повного запровадження, заміни їм податку на прибуток відповідає не лише нашим євроінтеграційним зобов'язанням, а й інтересам бізнесу.

– Ви запропонували новий KPI для податкової. І я там не знайшов нічого щодо забезпечення планових надходжень. Тобто податкова має стати сервісною службою у смартфоні. І якщо показники надходжень від доходів не увійдуть до цього переліку KPI, то хто тоді відповідатиме за це?

– Якщо ми з вами системно проаналізуємо KPI, то зрозуміємо, що при їх дотриманні, а там є KPI, які спрямовані на зменшення так званих taxgap, тобто зменшення обсягу ухилення від оподаткування та призведуть до збільшення надходжень до бюджету. Тобто зараз один KPI – виконання плану. Але якщо ми введемо діджиталізацію, змінимо філософію роботи податкової, то це призведе, у тому числі, до виконання та перевиконання плану як за рахунок збільшення добровільної сплати, звільнення чесного бізнесу від непотрібних податкових контрольних процедур, так і за рахунок більш ефективного, ризик-орієнтованого адміністрування.

– План же все одно залишиться? Мінфін все одно писатиме, ми очікуємо від податкової стільки-то й стільки-то?

– Без бюджетного планування взагалі нічого не буде. Але з KPI ми хочемо зрозуміти – ефективний орган чи ні. Ми хочемо поставити критерії, коли голова податкової служби викликатиме оплески чи осуд не тому, що в сейфі знайшли записки з бажаннями. А тому, що у нас, наприклад, на 30% зменшились податкові процедури за часом їхнього здійснення; у нас відшкодування ПДВ відбувається протягом 7 днів, у нас відсоток заблокованих податкових накладних зменшується постійно. Я хочу, щоби це все було.

– У податковій можуть відбутися якісь кадрові зміни?

– Я взагалі вважаю, що у податковій, митниці та Бюро економічної безпеки необхідно провести відкритий конкурс за участю міжнародників.

– І замінити керівництво скрізь?

– Чому ні? Нехай це керівництво теж бере участь і прибере приставку в.о., якщо доведе свою ефективність, чи піде. Дати можливість людям нормально взяти участь у конкурсі та отримати карт бланш на п'ять років, нормально та послідовно провести реформи.

– По митниці. Нещодавно ви в інтерв'ю сказали, що потрібне перезавантаження митниці. Її за останні кілька років кілька разів уже перезавантажували.

– Жодного разу. Просто керівництво змінювали, а це дуже поверхнева зміна. Для того, щоб перезавантажити митницю та податкову, необхідно, по-перше, провести відкритий конкурс, щоб прийшла команда хоча б із 5-річними гарантіями, що її не змінюватимуть з якихось політичних міркувань.

Необхідно вибудувати жорстку ієрархію у системі митної служби, що, до речі, вже зроблено у податковій. Необхідно прибрати керівників регіональних митниць, запровадити постійну внутрішню ротацію на митниці. Відмовитися від призначень "за дзвінком". Необхідно прибрати правоохоронців із митних постів. Це біда. Також запровадити інструменти, про які дуже багато говорять, але чомусь не роблять досі. Наприклад, сумісні пункти пропуску. Поляки готові до цього, чому ми ні?

– А чому ми не готові?

– Це питання до керівництва митниці. Ми його їм ставили.

– І що вони відповіли?

– Немає відповіді на це запитання. Вони нібито готові, але є якісь технічні проблеми. Потім необхідно, щоб запрацювали сканери, аналітична служба митниці. Адже система оформлення дозволяє побачити всі зловживання, якщо є, звісно, бажання. Ну і найголовніше – потрібна воля для цього та вміння говорити "ні". Для цього треба провести нормальний конкурс, вибрати найкращих і все буде гаразд.

– Нещодавно ви сказали, що потрібно укладати угоди про зону вільної торгівлі з африканськими та азіатськими країнами – Індонезією, Індією, Алжиром, Марокко та Південною Кореєю. Про розширення торгівлі з країнами Африки говорять із 2008 року, але результату практично немає. Наприклад, наш торгпред Тарас Качка в 2020 році говорив, цитую: "Ми наблизилися до початку переговорів про ЗВТ від Єгипту до Марокко. Також у наші пріоритети входять Йорданія, В'єтнам, Індонезія". Це 2020 рік і що у нас на 2023-й?

– По-перше, ми маємо угоду з Туреччиною.

– Туреччина – не Африка.

– Ми маємо Африканську стратегію, коли ми відкриваємо посольства в африканських країнах, почастішали візити, які закінчуються певними домовленостями з африканськими країнами. Це тривалий процес, який зараз точно рухається у правильному напрямку.

– Я навскідку не згадаю візитів.

– Наш перший віце-спікер Корнієнко нещодавно приїхав звідти (осінь 2022 року – ред.). Було гарне африканське турне міністра закордонних справ (на жаль, перерване достроково з військових причин), міністра аграрної політики.

У квітні ми підписуємо зону вільної торгівлі з ОАЕ. У деяких країнах ми відкриваємо аграрні хаби, наприклад, над цим працює Катар і ті самі ОАЕ хочуть, Ємен та Саудівська Аравія про це говорять.

Якщо говорити про країни Середземноморського поясу, які мають зону вільної торгівлі з ЄС, нас цікавлять Марокко, Алжир, Туніс. І з ними, звичайно, треба робити зону вільної торгівлі, що дозволить нам краще використати конвенцію Пан-Євро-Мед та користуватися вигодами кумуляційної торгівлі. Це коли український виробник зможе закуповувати сировину чи комплектуючі в однієї із сторін – учасниць конвенції, наприклад, у Туреччині, а готову продукцію експортувати до іншої учасниці конвенції, наприклад, у ЄС, без мита чи за зниженою ставкою.

– Але в Африці ринок давно зайнятий.

– Це не так. Хоч би як це звучало, але війна створює умови для перезавантаження каналів торгівлі. І який би ринок не був зайнятий, угода про вільну торгівлю дає можливість зайти на ринок без тарифних та нетарифних бар'єрів та запропонувати свій товар за нижчою ціною та вищою якістю.

– Зона вільної торгівлі потрібна для того, щоб збільшити експорт та вивести сальдо у бажано позитивний баланс, або скоротити частку негативного. Наш бізнес готовий, з чим він заходитиме в ці країни?

– Погляньмо на торгівлю з ЄС. Ми бачимо збільшення обсягу нашого експорту після того, як зняли квоти за певними групами товарів – цукор, насіння, курятина. І цей висококонкурентний ринок, де неможливо вклинитися, як ви кажете, відкрив нам можливість експорту без квот, і ми, скориставшись цим, збільшили свій обсяг експорту. У війну. На 4,2%. Постачання до Європейського союзу українських товарів принесли нам внаслідок лібералізації умов торгівлі 28 млрд доларів валютної виручки.

Це має пряме відношення до Алжиру, до Марокко, Азії так само. Коли ми знімемо тарифне регулювання та нетарифні бар'єри, і укладемо з ними угоди, це створить умови для постачання. Адже чому ми раніше менше продавали до ЄС? Бо були бар'єри. Тож бізнес зацікавлений у цьому. Я взагалі вважаю, що з усіх стимулів для розвитку бізнесу відкриття ринків є найефективнішим.

І, до речі, розвиток нашого експорту в цих країнах має бути підтриманий нашою дипломатією. Посли повинні мати конкретні завдання щодо просування експорту, оскільки цим займаються посли країн ЄС.

– Нещодавно ми змінили бюджет, збільшили витрати на понад 500 млрд грн. І ви вже сказали, звідки для цього 80 мільярдів гривень. Але очікується ще 419 млрд внутрішніх та зовнішніх запозичень.

– Якщо ми зараз дивимося на джерела наповнення, давайте почнемо з того, що справді у нас покращилися обсяги та ритмічність допомоги від партнерів. Це дуже позитивно впливає на наші публічні фінанси. Давайте будемо відвертими, ситуація в економіці до завершення активної фази бойових дій, принаймні, не передбачає покращення, і, відповідно, у податкових надходженнях також. Тому те, що ми маємо як зовнішні джерела, – це насамперед допомога партнерів. Внутрішній резерв – подальша детінізація та дерегуляція.

– Яка частка у цих 419 млрд внутрішніх та зовнішніх джерел?

– Якщо говорити про внутрішні джерела збільшення доходів, то загалом це 60 млрд – 30 млрд від ПДФО, 5 млрд від внутрішнього ПДВ та інше – частина чистого прибутку державних підприємств.

До бюджету включаються лише джерела, які підтверджені. Ми не можемо, наприклад, увімкнути детенізацію, бо вона може не статися. Тіньовий сектор ми витягуємо зараз у "білу зону": тютюн, пальне, горілку, тобто підакцизну групу.

Дерегуляція – це також джерело. Тому що ми вважаємо, що кожен другий дозвіл має бути скасовано, багато що має бути переведено в електронну форму, зокрема це стосується податкової. Все це значно спростить ведення бізнесу та дасть змогу звільнити додаткові ресурси, щоб наростити обсяги та сплачувати більше податків.

Щодо запозичень, із 419 млрд гривень додаткового боргового фінансування трохи більше половини (57%) передбачається взяти на ринку ОВДП, решта – партнери.

– А гральний бізнес?

– Гральний бізнес – гарний приклад. Ми вважаємо, що від "ігорки" ми можемо мати плюс 25-30 млрд гривень. І це ми рахуємо за обсягом ринку 2022 року. А маємо лише 1,9 млрд. "Ігорка" працювала вся в "чорну". Ви ж знаєте ці скандали – з "ПаріМатч", і це не останнє рішення. Я думаю, що в березні ми побачимо реальний обсяг ринку та реальні відрахування до бюджету.

– Тобто чищення цього напряму триватиме?

– Звичайно, ми їх усіх виведемо "у білу". Я маю на увазі, що ми стягнемо за 2022 рік і змусимо їх платити за законом у майбутньому. Вже є компанії, які повністю перейшли "у білу". Хто цього не зробить – припинить роботу.

– А який сенс для них тоді працюватиме "у білу"?

– А який сенс сплачувати податки? Якщо ти нормальна свідома людина, то сплачуєш податки тому, що вони фінансують армію, яка тебе захищає, якщо ні – ти сплачуєш податки, щоб не сісти до в'язниці. Гральні компанії отримали ліцензії, заплатили за них гроші. Вони сплачують податок із виграшів 19,5%. Тобто це навіть не вони платять, а ви як гравець. І з різниці між виплаченими виграшами та тим валом, який вони отримали на рахунок, вони платять ще 18%. Тобто вони не платять фіксовано, вони платять відсотки. Тоді у чому проблема платити? Якщо порахувати математику по всій цій системі, то вони з дуже гарним результатом виходять, набагато краще, ніж молочна галузь. Тому працювати вигідно, хай працюють.

– Як у нас зараз виконується бюджет?

– У нас 4,2% перевиконання за лютий від податкової та 0,4% перевиконання від митниці. Ми по І кварталу маємо намір вийти на виконання плану. Ви запитували про плани, ми вважаємо, що показниками І кварталу мають вийти на виконання плану з податків. Це якраз говорить про виконання доходної частини бюджету. Все інше фінансується грантами та різними запозиченнями – це внутрішні запозичення та зовнішні.

– ВВП може бути переглянуто?

– Вже переглянуто. У МЕРТ прогноз реальної зміни ВВП на 2023 рік погіршений: з +3,2% до +1%, як і МВФ. Раніше НБУ погіршив свій прогноз відновлення із 4% до 0,3%. Відповідно, погіршено і прогноз номінального ВВП.

Основна причина – закладення у прогноз припущення, що активні бойові дії та військові ризики зберігатимуться до кінця поточного року (раніше закладалося – до середини року). Через війну зберігається значна невизначеність. Це створює труднощі для прогнозування.

– Виходячи з І кварталу можна зрозуміти, чи доведеться покращувати чи погіршувати прогноз ВВП?

– Я думаю, що поки що буде прогноз, який є – в межах 1%. Поки що ми бачимо так, а далі подивимося. Ситуація розвивається динамічно. Ми бачимо, що з середини лютого ми не маємо дефіциту е/е в системі та планових відключень. Відповідно частина негативних очікувань відпала. Але це зараз. З іншого боку, зберігається невизначеність щодо стабільної роботи зернового коридору, проведення посівної, припливу або навпаки відтоку зовнішніх мігрантів. На ці запитання точно вам ніхто не відповість.

– Як ви можете оцінити ефект податкової амністії, яка завершилася 1 березня? Було задекларовано 8,8 млрд гривень. Це не мало?

– Ми, звісно, розраховували на більше. Але було кілька факторів, що вплинули на результат.

Перший чинник – це навіть не так війна, як валютні обмеження Нацбанку. У формулі амністії ми передбачили можливість, якщо ви у валюті легалізуєте свої гроші, то можете покласти на рахунок та зняти з рахунку у валюті та не втратити на обміні. Це стало неможливим – з перших днів війни ми маємо валютні обмеження. Я розумію та підтримую рішення НБУ, вони дозволили уникнути значного відтоку валютних коштів і – як наслідок – серйозного послаблення курсу гривні, проте вони на амністію вплинули негативно.

І другий фактор – ми запровадили цей 2%-й податок (єдиний податок для ФОП, - ред.), який ми зараз будемо скасовувати, і цей податок зіграв несподівано. Тобто під 2% ви, реєструючись ФОП, могли легалізувати свої гроші, отримані раніше з ухиленням від сплати податків. Тому він виступив як би конкурентом податкової амністії.

Але я хочу сказати, що у податкової амністії в першу чергу все ж не фіскальна мета. Мета – дати можливість людям вийти "у білу". Хто скористався – молодець, хто не скористався – більше такого шансу не буде. Все. Ми дали людям можливість підвести межу під своїм минулим.

– Що у нас щодо МВФ? Що там серед основних умов нової програми?

– Ми чекаємо на меморандум затвердження програми виконавчою радою Фонду до кінця березня. Серед зобов'язань – скасування 2% податку, поновлення податкових перевірок, штрафні санкції за порушення податкового законодавства.

Друге – ухиляння від емісійного фінансування бюджету. Тобто ми маємо до мінімуму скоротити емісію Нацбанком. У 2023 році ми цього поки що не робили, ми застосовували такий механізм минулого року.

– Нацбанк більше не підтримуватиме бюджет?

– Я не можу так говорити, бо будь-що може бути. Якщо ми матимемо надзвичайні проблеми з фінансуванням видаткової частини, то питання може постати. Але ми маємо всіляко цього уникати, мінімізувати.

Третє – це банківський сектор. Ми маємо повернутися на умови функціонування банківського сектора у мирний час, відновити виконання нормативів для банків, які фактично є, але вони поки що можуть їх не виконувати. І, звичайно, кредитний портфель – у нас з'явилася досить велика кількість так званих поганих кредитів, які не обслуговуються через військові дії. У тому числі через те, що підприємств, яких їх брали, більше не існує, а, можливо, вони мають якісь колосальні труднощі. І зараз буде необхідний план Національного банку щодо вирішення цих питань.

Четверте – підвищення стійкості держборгу. Це розвиток внутрішнього ринку ОВДП та продовження реструктуризації. Ми вже бачимо сигнали від зовнішніх офіційних кредиторів – урядів країн-союзників продовжити паузу щодо погашення та обслуговування заборгованості перед ними після 2024 року на час дії програми МВФ. Швидше за все, на початку 2024 року Мінфін ініціюватиме переговори з приватними кредиторами щодо продовження реструктуризації.

Та й традиційно умови щодо підвищення ефективності державного управління, боротьби з корупцією. І дуже важливо, що буде у нас у меморандумі, це середньостроковий план сталості державних доходів. Це вперше таке.

– Тобто, це не бюджетне планування на 3 роки?

– Ні, це окремий документ. Кабмін затверджує середньостроковий план державних доходів на п'ять років. У принципі, прототип цього плану у нас є в "Плані відновлення України від наслідків війни". Він і стане основою цього плану. Це новий інструмент МВФ, він зараз його включає в усі свої меморандуми. Ми його приймемо. І так, там, звичайно, немає "10-10-10" чи іншої псевдонаукової еквілібристики.