Чому в Києві найскладніше зі світлом, а електротранспорт - "перша жертва": пояснення Харченка

- Як ви оцінюєте поточну ситуацію в українській енергосистемі після останніх російських атак? Наскільки серйозні були пошкодження, зокрема після масового обстрілу 3 листопада, внаслідок якого три ТЕС припинили генерацію електроенергії?

Попри пошкодження на трьох ТЕС, ми все ще маємо достатню генерацію, тому ситуація не є простою, але вона абсолютно контрольована.

І з точки зору загальної генераційної спроможності ситуація є кращою, ніж ситуація з високовольтними мережами, які, на жаль, зараз значно страждають і перебувають під постійними ударами. Тому, об'єктивно, саме з боку генерації зараз ситуація є кращою.

- Особливо складною зараз називають ситуацію в Києві. Після пошкодження столичної генерації місто значною мірою залежить від постачання електроенергії з інших регіонів. Наскільки зараз стійка система живлення столиці? Чи залишається реальний ризик того, що Росія зможе повністю відрізати Київ від об'єднаної енергосистеми? І що в такому разі відбудеться з електропостачанням міста?

Ні, повністю (відрізати Київ від об'єднаної енергосистеми - ред.) РФ не зможе, але суттєво обмежити надходження електрики до Києва реально може. Вони, власне, на цьому сконцентрувалися, і це було передбачено.

Власне, саме до цього сценарію і готувалися в міжсезоння. Зараз великим викликом є те, що вони, по суті, блокують ремонтні роботи, постійно тримаючи під атаками ключові високовольтні мережі, якими керує "Укренерго" і які, власне, транспортують електроенергію до Києва.

Відповідно, тут є великим викликом те, що бригади просто не можуть вийти в роботу, бо постійно дрони висять над об'єктами, тим часом просто кружляють демонстративно, а зрозуміло, що ніхто не виведе людей під удар.

Тому зараз великі виклики є саме для системи ППО - убезпечити ремонтні бригади. Бо тоді буквально протягом тижня кияни відчують дуже істотне покращення ситуації: умовне обмеження по чотири години на добу - це максимум. І там прогрес буде відчутним кожен день.

Але для цього треба, і немає інших інструментів тут, ніж протиповітряна оборона, саме убезпечити ремонтні бригади між масовими обстрілами. Тому що зрозуміло, що зупинити балістичні ракети нема чим, але дрони треба зупиняти для того, щоб ремонтники могли виконувати свою роботу.

- Чи можна стверджувати, що зараз саме Київ має найбільші проблеми з електропостачанням? Чи є регіони та міста, де ситуація ще складніша?

В прифронтовій зоні ситуація завжди складніша, на жаль, "конкурентів" там не знайдеш. Але дійсно в Києві зараз, якщо брати поза межами прифронтової зони, в Києві, в країні зараз найбільш складна ситуація. Це не означає, що вона легка в Дніпрі, Кривому Розі, Одесі чи Харкові, вона там теж складна. Просто що Київ більший, а це більше споживання, більше викликів.

- Загалом, скільки годин на добу може бути електроенергія в Києві за найгіршого сценарію? Чи може бути таке, що, наприклад, столиця без світла по півтори доби буде залишатися?

Не буде такого, я думаю, але графіки, при яких ви отримуєте електрику 4-6-8 годин на добу, в гіршому сценарії можливі, але я, чесно кажучи, не думаю.

Тобто як відбувається взагалі формування графіків і що це таке?

Відбувся удар, значні пошкодження, відбулося аварійне відключення і далі починається відновлення пошкодженого обладнання. Це триває певну кількість годин, там 6-8 годин необхідно для першочергових ремонтів, організації резервних шляхів живлення і так далі.

Зазвичай після цього резервні аварійні обмеження скасовуються і далі вже є там певний графік. Оцей графік (планових відключень - ред.) я не думаю, що він там буде гіршим, ніж 12 годин обмежень на добу, навіть у найбільш сумних варіантах. Але аварійні відключення через те, що вони заважають відновлювати, можуть, на жаль, бути досить довгими.

- Якщо говорити загалом про світло, воду й опалення, чи є такий ризик, що столиця або частина столиці на деякий час може залишитися без цих трьох ключових комунікацій?

Дивіться, і вода, і опалення залежать від електроенергії. Тобто воду постачають насосами, які живляться від електроенергії, тепло у трубах теж прокачують гарячу воду, відповідно, це теж електроенергія. Тому всі ці системи тісно, глибоко пов'язані.

Відповідно, в умовах, коли можуть бути аварійні відключення доволі суттєві, це може призводити й до обмеження водопостачання. Теплопостачання - там трохи простіша ситуація, там і резервного живлення більше, і потужність у більшості випадків потрібна менша, ніж для водопостачання, тому там трохи простіше.

Але саме в зонах, де є аварійні відключення, цілком можливі обмеження водопостачання, тому що просто насоси водоканалу не матимуть достатньої потужності електричного живлення.

На них є резервне живлення базове, воно працює, але його недостатньо, щоб у будинки подавати воду. Воно працює для того, щоб утримувати воду в водогонах, у резервуарах і не давати можливості воді стекти природним чином назад. Бо якщо стече, то потім 3-4 доби треба наповнювати водогони, щоб подати воду в будинки.

Тому це резервне живлення, яке теж є досить потужним. Для прикладу, тільки одна насосна станція, резервна дизель-електростанція тільки для однієї насосної станції споживає 1200 літрів дизелю на годину. Але тим не менш, навіть цієї потужності не вистачає, щоб у будинках зберегти водопостачання.

Тому коли немає основного живлення, будуть перерви, скоріш за все, і у водопостачанні, аж допоки не буде відновлене основне живлення.

Одночасно місто зараз працює над тим, щоб добудувати резервні потужності для насосів до рівня, коли вони зможуть хоча б почергово подавати воду і під час таких обмежень. Але ця система, я думаю, раніше ніж друга половина грудня - початок січня не запрацює. Там зараз необхідне обладнання їде, воно, на жаль, дуже довго постачається.

- А якщо ми говоримо про транспорт? Сьогодні знову там виникла проблема…

Транспорт буде "першою жертвою". Я б, чесно кажучи, взагалі виступав за рішення обмежити використання електротранспорту найближчим часом.

Кінець кінцем, зима 2022-2023 пройшла в Києві без електротранспорту. І це можливо. За винятком метро, звісно. І з точки зору саме тієї доволі серйозної нестачі електроенергії, яка зараз є в Києві, це може бути джерелом суттєвої економії.

Нагадаємо, з вечора 3 листопада в Києві призупинений рух трамваїв і тролейбусів через критичну ситуацію в енергосистемі.

- Щодо метро, чому так виникає, що під час відключень гілки можуть зупинятися то одночасно, то якась одна тощо?

Метро живиться від електрики. Відповідно, там є резервна потужність, але вона знов-таки не може забезпечити повноцінну роботу метрополітену.

Якщо ви бачили, як це відбувається, то там світло аварійно відімкнулося, потяг зупинився, потім щось там загорілося і потяг тихесенько поїхав до станції висаджувати людей. Оце резервне живлення. А воно повну роботу метро воно підтримати не може.

- Загалом ризики зупинки метро в Києві ви бачите?

Не думаю. Через важливість метро для Києва, я думаю, що забезпечення водоканалу, теплопостачання, метро будуть ключовими пріоритетами.

- Хоч ми поки що ще не ввійшли в зиму, але якщо говорити про неї, наскільки суттєво ситуація може погіршилися в умовах морозів (якщо вони будуть, звісно)?

Зв'язок який: нижча температура - більше люди споживають. Відповідно, це буде вести саме до збільшення графіків обмежень, не аварійних, а регулярних обмежень.

І саме тому я кажу, що в мороз графік обмежень може бути там 12 годин є електрика, а 12 годин нема.

- Це про Київ ми зараз говоримо?

Так, про Київ.

- А якщо інші міста?

Десь може бути взагалі без обмежень, десь через атаку може бути три дні без електрики.

- Типу як ситуація з Конотопом була, так?

Для маленьких містечок це велика загроза, бо в них одне єдине джерело може бути, одна єдина підстанція забезпечує все містечко. І якщо там зруйнували обладнання, то, відповідно, треба час на те, щоб привезти альтернативне обладнання, встановити його і таке інше.

Читайте також: Чому Конотоп 5 днів був без світла: глава Міненерго розповів деталі

- А якщо взяти такі великі міста, як Дніпро, наприклад, то там таких тривалих відключень не проглядається?

Ні, це інше. Дніпро все ж таки велике місто, там набагато більш розвинута енергосистема.

- Якщо підсумувати, то які б ви три речі Ви порадили українцям зробити вже зараз, щоб підготуватися до найскладнішого сценарію з водою, електропостачанням?

Я для себе маю певну формулу: у мене завжди є 40-50 літрів на родину питної води вдома в резерві, 50-60 літрів технічної води. Це не дуже складно зробити.

В мене, зрозуміло, що є інвертори, батареї на випадок обмеження енергопостачання. І я дуже старався, щоб будинок, в якому я живу, максимально підготувався до холодів.

Добився, щоб перевірили теплову систему в будинку. Добився того, щоб у нас не було там жодних відкритих дверей, парадних вікон і так далі. Ми все перевірили з сусідами і приготували будинок.