Чому 9 травня - це не свято для України: звідки взявся "День перемоги"

Цього року Україна вдруге офіційно відзначає 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Відповідний закон було ухвалено у 2023 році, щоби остаточно розірвати з радянським баченням "свята перемоги" та солідаризуватися з європейською традицією - вшановувати, а не святкувати.

Це день скорботи, поваги до загиблих і боротьби за свободу, а не фанфари, паради і салюти. В УІНП акцетують увагу на тому, що гасло української кампанії - "Пам’ятаємо! Перемагаємо!" - чітко вказує на її зміст: ми не святкуємо війну, ми вшановуємо жертв і перемогу над злом.

9 травня: дата, яка більше не об’єднує

Для більшості країн Європи закінчення війни пов’язане саме з 8 травня - днем, коли у 1945 році набув чинності Акт капітуляції нацистської Німеччини. Проте в СРСР його навмисно почали відзначати 9 травня, щоби відокремити себе від Заходу і створити власний культ перемоги - з маршами, медалями і славослів’ям. Росія продовжила цю традицію і перетворила її на інструмент державної пропаганди, виправдання агресії та шантажу світу "перемогою предків".

Україна понад 10 років тому почала переосмислювати 8 травня - як день людської трагедії, а не радянського тріумфу. І саме така форма пам’яті набуває нової актуальності на тлі повномасштабної війни з Росією - державою, що прикривається "подвигом дідів", але сама відтворює злочини нацизму.

"День Перемоги": від скасування пільг ветеранам до культу "побєдобєсія"

9 травня в Радянському Союзі стало державним святом ще 1945 року, але не відразу набуло статусу головного "дня слави". Спершу це було звичайне оголошення про перемогу над нацистською Німеччиною - парад у Москві провели лише 24 червня, а в наступні роки від масових урочистостей відмовилися. Уже в 1947-му цей день зробили робочим і скасували низку пільг для ветеранів.

Протягом наступних двох десятиліть 9 травня святкували скромно: вітальні шпальти газет, салюти у містах-героях, але без масштабних парадів. Усе змінилося в 1965-му - 9 травня повернули статус вихідного, провели другий Парад Перемоги та почали формувати новий "святий міф" - про перемогу як моральну монополію СРСР.

У 1970–1980-х "Велика Перемога" стала головним наративом радянської ідеології. Компартія використовувала її як інструмент легітимізації влади. У пострадянській Росії цей міф перетворився на квазірелігійний культ із регулярними парадами, "георгіївськими стрічками" та мілітарним маренням, яке дослідники назвали "побєдобєсієм".

Друга світова: не про паради, а про мільйони вбитих і скалічених

Війна, що тривала з 1939 до 1945 року, стала найбільшою трагедією в історії людства. Для України вона почалася ще 1 вересня 1939 року, коли нацисти бомбардували Львів. А вже 22 червня 1941-го СРСР, союзник Гітлера у перші роки війни, сам зазнав нападу.

Українці, не маючи тоді незалежної держави, воювали на всіх фронтах. Близько 7 мільйонів осіб із України було мобілізовано до Червоної армії, кожен другий із них загинув. Мільйони українців брали участь у русі опору, боролися в арміях Антигітлерівської коаліції.

Та вигнання нацистів не принесло Україні свободи. Її знову накрила хвиля репресій: масові штурми "чорносвитників", голод 1946-1947 років, депортації, насильницька русифікація, знищення церков. Радянський тоталітаризм замінив один жах іншим.

Загалом наша втратила більше 8 мільйонів українців та представників інших народів, які проживали на території України. Загалом Друга світова війна забрала життя від 50 до 85 мільйонів людей у всьому світі.

Хто насправді розв’язав війну

У 1939 році Сталін і Гітлер уклали договір про ненапад - пакт Молотова-Ріббентропа, домовившись про поділ Європи. Саме ця змова розв’язала Другу світову. СРСР і Німеччина були союзниками, спільно окупували Польщу, а згодом і західноукраїнські землі. До 1941 року Сталін допомагав Гітлеру ресурсами, а репресивна машина НКВС діяла так само криваво, як гестапо.

Саме тому 9 травня не може бути святом в Україні. Бо війна почалася через змову двох тоталітаризмів - нацистського і комуністичного, обидва знищували Україну та українців.

Пам’ять - не про реваншизм, а про захист миру

Після війни людство створило Організацію Об'єднаних Націй, щоби запобігти повторенню таких катастроф. Україна стала її співзасновницею. Але сьогодні російський реваншизм демонтує ці цінності, використовуючи 9 травня як частину військової ідеології під назвою рашизм.

Росія перетворила перемогу над нацизмом на культ війни, а себе - на самопроголошеного "переможця", що нібито має право "виховувати" інші народи силою. І саме проти цього ми сьогодні боремося.

Сьогодні російська пропаганда, прикриваючись міфом про Другу світову, намагається виправдовувати агресію проти України. Пам’ять про перемогу Кремль використовує як індульгенцію для сучасних воєнних злочинів.