Чи потрібно військовим подавати декларацію про доходи: пояснення юриста

Зміст

• Що регулює декларування доходів військовими
• Хто з військових зобов'язаний подавати декларацію
• Правила декларування для військовослужбовців
• Відповідальність за неподання декларації

Що регулює декларування доходів військовими

За словами експерта, в умовах воєнного стану питання декларування доходів військовослужбовцями набуває особливої актуальності. Його регулюють:

• закон України "Про запобігання корупції" №1700-VII від 14 жовтня 2014 року;
• супутні нормативно-правові акти.

"Військові можуть бути суб'єктами декларування, але не всі вони зобов'язані подавати декларацію", - наголосила юрист.

Водночас, за її словами, це не означає повного звільнення від декларування.

"Після стабілізації ситуації військові, які займають відповідальні посади, повинні подати декларації у встановлений строк", - уточнила Драч.

Хто з військових зобов'язаний подавати декларацію

Юрист розповіла, що згідно з частиною 1 статті 3 закону "Про запобігання корупції", обов'язок подавати декларацію покладається на осіб, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище, а також на посадових осіб юридичних осіб публічного права.

У військовій сфері це такі категорії:

• керівний склад Міністерства оборони та Генерального штабу (міністр оборони України та його заступники, начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних сил України, командувачі видів і родів військ (сил) ЗСУ);
• командири військових частин, їхні заступники та начальники штабів (відповідно до частини 1 статті 45 закону, ці особи виконують організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, що робить їх суб'єктами декларування);
• особи, які здійснюють управління фінансовими та матеріальними ресурсами (керівники фінансових служб військових частин та органів військового управління, посадові особи, які відповідають за тендерні закупівлі та матеріально-технічне забезпечення, військовослужбовці, які мають повноваження на укладання державних контрактів);
• військові, які обіймають посади в органах державної влади (наприклад державні службовці у структурі Міністерства оборони та інших силових відомств, які мають військові звання, але виконують функції державного управління).

Тим часом (відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 закону) рядові військовослужбовці, сержанти, молодші офіцери та інші особи, які не обіймають керівних посад і не мають доступу до управління фінансами чи матеріальними ресурсами, не є суб'єктами декларування.

"Військовослужбовці, які отримали статус учасника бойових дій (УБД), не звільняються від обов'язку подання декларації, якщо вони обіймають посади, що вимагають декларування", - наголосила Драч.

Військовослужбовці, які були мобілізовані, також зобов'язані подавати декларацію, якщо вони займають відповідні посади.

"Проте, якщо військовослужбовець претендує на державну посаду після звільнення зі служби, або якщо він є військовим посадовцем з відповідними функціями, обов'язок подання декларації може виникнути", - уточнила експерт.

Правила декларування для військовослужбовців

За словами юриста, нині в Україні діють спрощені правила декларування для військовослужбовців - у зв'язку з воєнним станом.

"Якщо військовий перебуває в зоні бойових дій або не має фізичної можливості подати декларацію, терміни її подання можуть бути продовжені", - пояснила Драч.

Водночас, за її словами, це не звільняє людину від обов'язку декларування після завершення обставин, які унеможливлювали подання документа.

"Не всі військовослужбовці зобов'язані подавати декларацію про доходи. Вимога стосується лише посадових осіб, які займають керівні посади або відповідають за фінансові та матеріальні ресурси. Рядові військовослужбовці, сержанти та молодші офіцери, які не обіймають керівних посад, не є суб'єктами декларування", - нагадала фахівець.

Відповідальність за неподання декларації

За порушення вимог декларування законодавство України передбачає певні санкції.

Адміністративна відповідальність - передбачена статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП):

• штраф від 850 до 1 700 гривень - за несвоєчасне подання декларації;
• штраф від 17 000 до 42 500 гривень - за зазначення недостовірних відомостей.

Тим часом кримінальна відповідальність - встановлена статтею 366-2 Кримінального кодексу України у разі декларування недостовірної інформації на суму понад 1 003 500 гривень (5 000 прожиткових мінімумів). Вона передбачає:

• або штраф до 51 000 гривень;
• або обмеження волі до 2 років.