Чи можуть видавництва страхувати книжки? На кого лягають збитки від атак РФ

Чи можуть видавництва страхувати книжки

Головний редактор видавництва BookChef Євген Широнос розповів: найбільша проблема полягає в тому, що компанії страхують виробничі потужності (будівлю, обладнання), а товарні запаси - ні.

"Торік ми намагалися знайти страхову, яка б погодилася страхувати саме товари в обороті, але марно", - поділився спеціаліст.

Про потребу у зміні підходу до страхування повідомили також у видавництві "Ранок".

"Книжки не страхуються. Є державна програма страхування в прифронтових територіях від воєнних ризиків, але тільки нерухомість і обладнання", - розповів генеральний директор видавництва Віктор Круглов.

Він зауважив також, що "цей недолік треба змінювати, бо без страхування немає сенсу відновлюватися".

Як може допомогти книговидавцям держава

"Компенсації від держави немає і доступного для книжкового бізнесу страхування також. І це - одна з великих проблем галузі", - визнала СЕО та співзасновниця видавництва Vivat Юлія Орлова.

Вона зауважила, що "страхові компанії пропонують умови, за яких вартість страхування може становити 17-19% вартості майна".

"Для видавничого бізнесу такі ставки - економічно непідйомні", - констатувала експерт.

Широнос розповів, що нещодавно низка видавництв зустрілися щодо цього питання з профільними міністерствами.

"Однак поки що конкретного механізму допомоги чи компенсації немає", - додав головний редактор BookChef.

В цілому, страхування для видавництв - критично важливе, адже горять не лише готові книжки, а й поліграфічні матеріали, папір, фарба.

"Видавництвам потрібні гроші на передоплату друкарням, а друкарням - на закупівлю матеріалів. Уся система зараз працює в умовах надзвичайно високих ризиків", - повідомила Орлова.

Саме тому, за її словами, йдеться "не лише про необхідність компенсації збитків".

"А і про створення системних інструментів, які дозволять книжковому бізнесу працювати і відновлюватися в умовах постійного воєнного ризику", - додала СЕО та співзасновниця Vivat.

З огляду на ситуацію, що склалась, видавництва наголошують: мають бути особливі умови для сфери книгодрукування та її системна підтримка.

Оскільки зараз усі збитки від російських обстрілів лягають саме на плечі книговидавців.

Чи може врятувати ситуацію "переїзд"

Дехто з книговидавців намагається врятувати ситуацію "переїздом", проте і з цим є певні складнощі.

"Ми релокуємо наші склади у західні регіони. Але вже є певний дефіцит таких приміщень: для книг мають бути специфічні умови зберігання, певна температура. Нам не підходять будь-які споруди", - повідомив Широнос.

У прес-службі "Наш формат" пояснили, що зараз "всі видавці переглядають свої ризики, релокуються, диверсифікують місця зберігання, а також намагаються розподіляти запаси між більш безпечними районами та містами".

"Бо зберігати велику кількість книжок в одному місці стає дедалі небезпечніше", - додали у видавництві.

При цьому варіант вивезення друкованих видань в інші країни книговидавці не розглядають.

Широнос пояснив, що перенесення складів за кордон - недоцільне, оскільки це призведе до здорожчання логістики ледь не вдвічі.

У Vivat додали, що українське книговидання має податкову пільгу щодо ПДВ, а при ввезенні книжок з-за кордону вони вже підлягатимуть оподаткуванню.

Це також створить додаткові витрати.

"Розглядаємо децентралізацію фулфілменту. Над відповідною системою вже працює "Нова пошта". Йдеться про те, щоб не концентрувати великі обсяги товару в одному місці", - розповіли у видавництві.

Водночас, за словами спеціалістів, "недостатньо просто розкласти книжки по різних складах".

"Потрібні програмне забезпечення, професійна складська логістика і система, яка дозволить швидко збирати і відправляти замовлення з різних точок", - підсумували у Vivat.