Через російські обстріли тисячі багатоповерхівок у Києві на декілька днів опиняються без опалення. Станом на вечір 28 січня без тепла залишалися 693 будинки.
РБК-Україна розпитало директора аналітично-дослідницького центру "Інститут міста" Олександра Сергієнка про те, як обраховуються суми в платіжках за опалення та чи потрібно буде киянам платити за дні, коли в домівках не було тепла.
Читайте також: Коли на Троєщині повернуть тепло і чи доведеться рити ями: інтерв'ю з Максимом Бахматовим
Головне:
Читайте також: У Києві тимчасово обмежили гарячу воду заради відновлення тепла, - КМДА
У Києві практично 99,9% житлового фонду обладнані будинковими лічильниками тепла, розповів експерт. І саме не основі їх показників формуються платіжки.
"Скільки тепла надійшло в будинок, стільки лічильник показав і стільки будуть платити споживачі. Загальнобудинковий лічильник розподіляє загальний показник по квартирах, пропорційно їх площі. Така система", - зазначив він.
Якщо протягом дня температура батарей змінюється або вони бувають абсолютно холодними, то це означає, що теплоносій не надходить в будинок або температура подачі води знижена. Це теж буде відображатися в оплаті послуги.
"Лічильник рахує гігакалорії. Система проста: температура теплоносія множиться на обсяг носія і виходять гігакалорії. Холодніше - значить показник буде менше, тепліше - показник більше. Лічильник - це неупереджений механізм", - пояснив Сергієнко.
Як розраховується сума оплати для окремої квартири?
Чи в усіх будинках Києва є лічильники?
Чи потрібно подавати заяву на перерахунок, якщо не було тепла?
Як лічильник розуміє, що батареї були ледь теплими?