Вже з 1 січня 2026 року європейський механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) переходить у повноцінний режим дії. Він створює суттєві ризики для українських експортерів промислової продукції.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву виконавчої директорки Національної асоціації добувної промисловості України Ксенії Оринчак.
Окрім того, за словами експерта, його запровадження коштуватиме Україні понад мільярд доларів щороку - адже поки що уряд не зміг домовитися про відтермінування.
За її словами, перехідний "тренувальний" період 2023-2025 років завершився, і відтепер CBAM працює в основному режимі. Для України це означає обов’язкову верифікацію звітів про викиди та фінансову відповідальність для імпортерів продукції в ЄС. Йдеться насамперед про металургію, цемент, добрива, електроенергію, алюміній та водень.
Оринчак зауважила, що втрати української економіки вже в перший рік повноцінної дії CBAM можуть сягнути 202 млн доларів, а до 2030 року - зрости до 1,44 млрд доларів щороку. Для галузей, які втратили активи через війну, це стане серйозним ударом – як і для українського бюджету.
Вона також зазначила, що українська промисловість перебуває в нерівних умовах порівняно з європейською. ЄС має доступ до багатомільярдних фондів Green Deal, дешевих кредитів та стабільного фінансування, тоді як український бізнес змушений планувати декарбонізацію в умовах війни, зруйнованих ланцюгів постачання та обмеженого доступу до капіталу.
Окремим ризиком Оринчак назвала так звану "пастку даних": у разі неможливості надати верифіковані дані про реальні викиди через бойові дії, нестачу персоналу або відсутність верифікаторів, Єврокомісія може застосувати завищені "значення за замовчуванням". Це означатиме значно вищі платежі для українських експортерів, незалежно від їхнього фактичного вуглецевого сліду.
Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) передбачає введення з 2026 року вуглецевого мита на імпорт до ЄС окремих видів продукції, зокрема сталі, цементу, добрив, електроенергії, алюмінію та водню.
За оцінками Федерації роботодавців України, застосування CBAM до українського експорту може призвести до скорочення ВВП на 8,7 млрд доларів у 2026 році та до 11,3 млрд доларів у 2034 році.
Крім того, очікується зменшення податкових надходжень і соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів через спад ділової активності. За прогнозами, втрати можуть становити 2,8 млрд доларів у 2026 році та зрости до 3,6 млрд доларів у 2034 році.
Раніше Європейська комісія не передбачила винятків для України в межах CBAM, зазначивши, що вплив механізму на українську економіку буде мінімальним. Водночас експерти вказують, що Україна є одним з найбільших постачальників CBAM-товарів до ЄС у фізичних обсягах, а така продукція формує близько 2% ВВП країни.
Також зазначається, що 81% експорту української сталі припадає саме на ринок Євросоюзу. У цих умовах запровадження CBAM без спеціальних умов для України може суттєво знизити конкурентоспроможність металургійної галузі, яка забезпечує 7,2% ВВП держави.
Водночас, зокрема, генеральний директор "АрселорМіттал Кривий Ріг" Мауро Лонгобардо заявив, що уряд України має активізувати переговори з Єврокомісією, та добитися відстрочки або перехідного періоду щодо застосування механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), оскільки його повноцінне запровадження під час війни може призвести до мільярдних втрат експорту.