CBAM може вдарити по українському експорту: у Верховній Раді просять план дій від уряду
Фото: CBAM може вдарити по українському експорту, у Раді просять план дій від уряду (Getty Images)
Механізм прикордонного вуглецевого коригування(CBAM) набуде чинності з 1 січня 2026 року. Він може мати катастрофічні наслідки для української економіки, що перебуває у стані війни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на депутатське звернення народного депутата України від фракції "Батьківщина" Олексія Кучеренка до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.
За словами Кучеренка, продукція, що підпадає під CBAM, займає вагоме місце в українському експорті.
"У 2024 році до країн ЄС було спрямовано 81% експорту української електроенергії, 77% алюмінію, 63%чорних металів і виробів з них, 94% цементу та клінкеру, 95% добрив", - сказав він.
В умовах заблокованих або ускладнених логістичних маршрутів і демпінгу з боку Росії на третіх ринках, на його думку, саме Європейський Союз залишається ключовим торговельним партнером для української промисловості.
"Додатковий збір знижуватиме конкурентоспроможність української продукції на ринку ЄС, яка і так є низькою через наслідки довготривалої повномасштабної війни. Це в свою чергу негативно вплине на економіку України, яка продовжує перебувати у стані війни та потребує фінансові ресурси, зокрема податки від бізнесу, для фінансування оборони", - наголосив депутат.
Він навів оцінку Федерації роботодавців України та CMD Ukraine. За цими даними, вже у 2026 році CBAM може знизити ВВП України на 4,8%, скоротити експорт товарів до ЄС на майже 8%, індекс продукції переробної промисловості - більш ніж на 13%. Держава ризикує втратити до 125 млрд грн податкових надходжень і 73,1 тис. робочих місць, до 2030 року ці втрати лише зростатимуть.
На думку Кучеренка, Україна має всі юридичні підстави вимагати спеціального режиму в межах CBAM.
"Україна не мала можливості підготуватися до впровадження CBAM і тому інструмент може мати вкрай негативний вплив на її економіку, яка ще має відновитися від наслідків війни. Тому цілком виправданим і справедливим вбачається застосування до України виключення(спеціальні умови) з-під дії фінансових компонентів СВАМ", - додав він.
Він підкреслює, що частина 7 статті 30 Регламенту (ЄС) 2023/956 прямо передбачає можливість дерогації для третіх країн, які зазнали «непередбачуваних та неспровокованих подій із руйнівними наслідками для економіки та промисловості». Україна одночасно відповідає всім трьом критеріям, визначеним у цій статті.
"У зв’язку з високими потенційними ризиками від СВАМ для українського експорту та економіки в цілому, що в результаті призведе до скорочення з наступного року податкових надходжень, необхідних для фінансування оборони, звертаюся до Вас із депутатським зверненням […] прошу надати напрацьований план заходів Уряду щодо здобуття для України спеціального режиму (дерогації) в рамках CBAM відповідно до частини 7 статті 30 Регламенту CBAM", - зазначив народний депутат.
Нагадаємо, CBAM передбачає запровадження вуглецевого мита на імпорт до ЄС таких товарів, як сталь, цемент, добрива, електроенергія, алюміній та водень.
Експерти наголошують, що для України, яка постачає до ЄС значні обсяги продукції з високим вуглецевим слідом CBAM становить серйозну загрозу.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
