Битва за Нігер. Хто стоїть за переворотом та чи загрожує Африці нова війна

Переворот та його наслідки

Безкровний переворот у Нігері стався два тижні тому. Хунта на чолі з президентською гвардією 26 липня затримала демократично обраного лідера Мохамеда Базума у його резиденції. І досі тримає його під вартою.

Через два дні глава президентської гвардії Абдурахман (Омар) Чіані оголосив себе очільником перехідного уряду. Дію конституції Нігера призупинено. Повалений президент спочатку вів переговори зі світовими лідерами та робив публікації у соцмережах, але зрештою його залишили без зв'язку.

Міжнародна спільнота засудила переворот. Франція, США, Європейський та Африканський союзи, а також країни Економічного співробітництва Західної Африки (ECOWAS) вимагають повернути владу Базуму.

Фото: повалений президент Нігера Мохамед Базум утримується під домашнім арештом (Getty Images)

Європейські країни скоротили допомогу на сотні мільйонів доларів. США призупинили фінансову підтримку у розмірі 100 млн доларів і частково відкликали персонал посольства. При цьому Вашингтон офіційно не називає події в Нігері переворотом, оскільки це заблокує допомогу у безпековій сфері, включно з коштами на боротьбу з ісламістами.

Сусідні країни пригрозили розпочати війну - одні, щоб зірвати переворот, інші - щоб забезпечити його успіх. Регіональний блок ECOWAS 30 липня висунув ультиматум: або протягом тижня повертають владу Базуму та відновлюють конституційний порядок, або бунтівники зіткнуться з наслідками аж до можливої інтервенції. У відповідь вони закрили повітряний простір.

Крайній термін минув кілька днів тому, і поки ECOWAS не робить активних дій. Зазначимо, крім Нігера в блоці перебувають Гамбія, Гана, Гвінея, Гвінея-Бісау, Кабо-Верде, Кот-д'Івуар, Ліберія, Сенегал, Того та Сьєрра-Леоне, а також сусідні Нігерія, Бенін, Малі та Буркіна-Фасо.

Причому останні дві стали на захист хунти, заявивши, що розцінять інтервенцію як оголошення війни проти них.

Що саме спричинило повалення влади, достеменно невідомо. Але, на відміну від попередніх переворотів у Західній Африці, події в Нігері стали червоною лінією для багатьох, у тому числі для Заходу.

Чи буде інтервенція. Якщо так, то в якому форматі

ECOWAS рішуче налаштований щодо бунтівників. Багато в чому тому, що це вже сьомий переворот у Західній та Центральній Африці із 2020 року.

Міністри оборони країн Західної Африки 4 серпня погодили можливий військовий план, але після заяв з Малі та Буркіна-Фасо єдність співтовариства похитнулася. Проте представник ECOWAS анонсував на 10 серпня екстрений саміт в Абуджі (Нігерія), де очікується остаточне рішення.

Західні ЗМІ з посиланням на джерела повідомляли, що війська знаходяться недалеко від кордонів Нігеру і командування спільних сил чекає наказу про вторгнення.

Фото: лідери ECOWAS можуть наважитися на військову інтервенцію в Нігері (ecowas.int)

Як пише Reuters, лідер перевороту Омар Чіані у 2003 брав участь у миротворчій місії ECOWAS у Кот-д'Івуарі, тому знає про подібні операції не з чуток.

"Якщо вони (війська країн Західної Африки, - ред.) не увійдуть, це стане серйозною проблемою довіри. Вони самі встановили червону межу", - зазначив старший науковий співробітник Інституту досліджень у галузі безпеки Джібі Соу.

Президент Нігерії Бола Тінубу доручив своєму уряду готуватися до різних варіантів, включно з розгортанням військового персоналу. Сенегал також заявив, що може направити війська, але інші учасники ECOWAS не є настільки категоричними.

Як варіант - операція може обмежитися невеликими силами спеціального призначення. У такому разі миротворці зосередилися б на контролі ключових об'єктів, звільненні Базума та відновленні його уряду, пише Reuters.

Але оскільки Нігер є досить великою і етнічно різноманітною країною, неясно, чи підтримають різні групи такий сценарій. Та не всі збройні сили Нігера виступили за переворот, тому на столі може бути варіант "контрперевороту" проти хунти з використанням місцевих елементів.

Дипломатичні зусилля зайшли в глухий кут

Після того, як заколотники у вівторок, 8 серпня, не пустили делегацію африканських дипломатів зусилля посередництвом зайшли в глухий кут. Ця відмова знизила шанси на мирне розв'язання, що загрожує подальшою дестабілізацією одного з найбідніших регіонів.

Сусідні Малі та Буркіна-Фасо, де при владі теж знаходиться військова хунта, звернулися до ООН з проханням запобігти воєнним діям. І заявили, що спроба звільнити Мохамеда Базума та повернути йому владу матиме непередбачувані наслідки, аж до розпаду ECOWAS.

Те, що не вдалося африканським дипломатам, вдалося заступниці глави Держдепу США Вікторії Нуланд. Напередодні вона прибула до Нігеру і на переговорах з генералами закликала їх знайти мирний вихід із кризи. За однією з версій, головною метою раптового візиту були гарантії того, щоб нова влада не закривала військову базу США. До цього бунтівники оголосили про закриття французької бази.

Фото: заступниця глави Держдепу США Вікторія Нуланд намагалася налагодити діалог із хунтою (Getty Images)

За підсумками двогодинної зустрічі з повстанцями Нуланд назвала їх несприйнятливими до США. Вона обіцяла американську допомогу, якщо бунтівники поновлять Базума, але ті відмовили.

"Я сподіваюся, що вони залишатимуть відчиненими двері для дипломатії. Ми зробили таку пропозицію. Побачимо", - додала вона.

Також стало відомо, що представниці Держдепу відмовили у переговорах з Омаром Чіані та поваленим президентом. Вона також прокоментувала інформацію AP про запит бунтівників про допомогу до російської ПВК "Вагнера".

"На зустрічах склалося враження, що люди, які тут зробили цю акцію, дуже добре розуміють ризики для свого суверенітету, коли запрошують групу "Вагнер", - наголосила Нуланд.

Хаос в Африці вигідний Росії?

Кадри з прихильниками перевороту, що розмахують російськими прапорами, в центрі Ніамея (столиці Нігера) породили підозри про те, що руку до переворота доклав Кремль. Хоча реальних доказів не так багато.

Підтримка Росії у цій країні обмежується панафриканськими чи антиглобалістськими колами переважно через соцмережі. Але й раніше російські прапори були присутні на страйках із вимогою вивести війська Франції. До того ж, є зв'язки і серед політиків.

Зокрема представник партії Incin Africa Абдурахман Умару часто їздить до Москви на зустрічі з провідними діячами. Як зазначає The Guardian, раніше за звинуваченням у змові з іноземною державою було заарештовано главу партії MDP. І за даними видання, йдеться саме про змову з РФ. Ймовірно він отримав велику суму грошей за встановлення контактів з Москвою. Ще одна партія Umoja дотримується проросійської позиції.

Фото: прихильники перевороту в Нігері не приховують симпатій до Росії (Getty Images)

Загалом населення Нігеру позитивно ставиться до російської присутності в Малі. Тамтешня хунта у яскравих кольорах розписує дружбу з ПВК "Вагнера" та відкидає звинувачення у масових злочинах.

Зазначимо, згідно з заявами ООН, страта близько 500 осіб у малійському Мурі в січні 2022 року не мала нічого спільного з боротьбою проти ісламістів. У ній брали участь "білі військові", під якими розуміють найманців "Вагнера".

Як зазначає український Центр національного опору, засновник ПВК "Вагнера" Євген Пригожин використовує свої табори в Білорусі для перекидання найманців до Нігеру. І днями черговий літак із ними вилетів до цієї країни.

Радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк упевнений, що за переворотом стоїть саме Росія. А підтримка бунтівників з боку Малі та Буркіна-Фасо лише підтверджує наявність у Москви глобального сценарію для підриву безпеки у світі.

"Вже цілком очевидно, що за так званим військовим переворотом в Нігері стоїть Росія. Стандартна російська тактика: відволіктися, скористатися моментом і розширити конфлікт", - додав він.

Як пише The New York Times, іншими потенційними бенефіціарами конфлікту є ісламісти. Після переворотів у тих же Малі та Буркіна-Фасо напади почастішали, і не виключено, що така доля чекає на Нігер. На думку дипломатів, тутешній переворот може призвести до того, що країна стане притулком для "Вагнера" та джихадистів у самому серці Західної Африки.

Чому увага світу прикута до Нігеру

Не лише через зростання російського впливу на континенті. Якщо переворот увінчається успіхом, Нігер стане останнім елементом у низці країн регіону Сахель від Атлантики до Червоного моря, якими правлять військові хунти.

Незважаючи на багату на перевороти історію, Нігер виявився дещо іншим. Обрання Мохамеда Базума 2021 року дало надію на те, що країна піде демократичним шляхом. На посаді президента він виступав за доступну освіту для дівчаток і намагався відродити економіку. Згідно з прогнозами, після багатьох років застою ВВП у 2023 році мав зрости на 7%.

В особі Базума західні країни бачили міцну опору у неблагополучному регіоні. На сьогодні в Нігері базується близько 1100 американських та 1500 французьких військовослужбовців, а також кілька баз, задіяних у боротьбі з регіональним тероризмом. А іноземна допомога на 2,2 млрд доларів складає 40% бюджету.

Ще один фактор - ресурсний. Нігер є сьомим за величиною виробником урану, що робить його важливою ланкою в ланцюжку постачання палива для атомних електростанцій. Від місцевого урану на 20% залежить ЄС і на 15% конкретно Франція. Оскільки Європа зіткнулася з енергетичною кризою через вторгнення Росії в Україну, ці поставки стають ще ціннішими.

Існує загроза, що хунта після закриття французької бази може обмежити експорт урану. Париж стверджує, що запасів достатньо, а поставки диверсифіковано. Але в довгостроковій перспективі з повною відмовою від російських нафти та газу альтернативні джерела набудуть ще більшого значення для Європи.