"Без 12-річки не обійдемося": в Могилянці прокоментували важливу шкільну реформу
Перехід України на 12-річну шкільну освіту є необхідним і відповідає сучасним викликам, однак ця реформа змінить не лише школу, а й систему вищої освіти.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів президент НаУКМА Сергій Квіт
Головне:
- Логіка реформи: 12-річна школа - це світовий стандарт; 11-річна система наразі зберігається лише в Росії та Білорусі.
- Зміни у вишах: Із 2027 року запуск профільної школи може призвести до появи трирічних програм бакалаврату замість традиційних чотирирічних.
- Кризовий період: У 2029-2030 роках університети можуть стикнутися з різким зменшенням кількості вступників, оскільки випускники залишатимуться у 12 класі.
- Фінансування: Уряд має розробити план для підтримки вишів у період "демографічної ями" та переглянути підходи до їхнього фінансування.
- Конкуренція: Зменшення кількості абітурієнтів змусить університети змагатися за студента через якість програм, а не кількість місць.
Чому Україна переходить на 12-річну школу
За словами Квіта, збільшення тривалості навчання є логічним кроком, адже світ швидко змінюється і вимагає більше часу для підготовки учнів. Він підкреслив, що така модель вже давно є стандартом у більшості європейських країн, тоді як 11-річна освіта фактично зберігається лише в Росії та Білорусі.
Реформа зачепить і вищу освіту. Зокрема, із 2027 року Україна переходить до профільної школи, що може змінити структуру бакалаврату. Йдеться про можливу появу трирічних програм поряд із традиційними чотирирічними. Водночас остаточні наслідки цих змін для університетів поки що не визначені.
Менше абітурієнтів - новий виклик
Окремою проблемою може стати тимчасове зменшення кількості вступників. У 2029-2030 роках частина випускників залишатиметься у 12 класі, що вплине на набір до університетів.
"Уряд повинен мати план для ряду нових викликів", - зазначив Квіт.
За його словами, це може потребувати перегляду підходів до фінансування та ролі університетів.
Зростання конкуренції між ЗВО
На тлі демографічних змін українські виші змушені будуть активніше конкурувати за абітурієнтів. Ключовим фактором стане якість освітніх програм, адже саме вона визначатиме вибір студентів у майбутньому.
Квіт наголосив, що сучасна школа має формувати не лише академічні знання, а й уміння мислити, приймати рішення та відповідальність. Саме ці навички, за його словами, визначатимуть ефективність освітньої системи в умовах швидких змін.
РБК-Україна раніше писало, що в умовах війни університети, зокрема Національний університет Києво-Могилянська академія, впроваджують нові підходи до освіти, зокрема курс "Основи національного спротиву": він передбачає військову підготовку студентів (тактична медицина, бойові навички, психологічна стійкість) і вже реалізується як масштабований освітній напрям.
Також ми розповідали, НаУКМА спільно з ГУР запускають проєкт "Російські студії" - програму для глибокого аналізу російського суспільства, економіки та політики, щоб краще розуміти ворога і формувати стратегічні рішення та аналітику для України і партнерів.