72 млн грн за право працювати: лотерейний ринок вперше за понад 12 років заплатив державі

Головне:

• Фінансовий прорив: 72,6 млн грн – стільки сумарно сплатили три оператори лотерей за право працювати. Це перші ліцензійні платежі в бюджет із 2012 року.

• Кінець "безкоштовної" епохи: понад десятиліття ринок існував без затверджених ліцензійних умов. Це дозволяло операторам працювати фактично без нагляду, а державі — втрачати мільярди потенційних доходів.

• Цифровий контроль: реформа впроваджує електронну звітність та унікальні QR-коди на кожному квитку. Тепер легальність гри може перевірити будь-який українець за кілька секунд через смартфон.

• Борьба з "сірими" схемами: чіткі правила гри мають відсіяти онлайн-казино та зали гральних автоматів, які роками маскувалися під вивісками державних лотерей.

• Запит на перезавантаження: нинішні умови – лише тимчасовий "воєнний" фільтр. Наступний крок – повне оновлення застарілого закону.

Читайте також: Не історія про "підфарбувати куточок". Як Мінцифра намагається перезапустити гральний ринок і вивести його з тіні

"Понад 72 млн грн за ліцензії сплатили до бюджету оператори лотерей".

Цю новину можна сприйняти як адміністративну процедуру – черговий платіж, яких держава отримує тисячі. Але насправді, це подія, яка означає значно більше. Вперше за понад 12 років лотерейний ринок запрацював за базовим принципом будь-якої легальної індустрії: право працювати надає держава – а бюджет отримує передбачені законом ліцензійні та податкові надходження.

Документ, якого бракувало ринку

Тут закономірно виникає питання: чому ж за це право українські лотереї не сплачували більш як десятиліття?

Відповідь лежить у площині одного документа, якого весь цей час бракувало. Закон "Про державні лотереї", ухвалений ще у 2012 році, передбачав нову ліцензійну модель роботи ринку. Але ліцензійні умови – тобто правила, які визначають, хто і на яких умовах отримує дозвіл на проведення лотерей – так і не були затверджені.

Без них закон залишався рамкою без механізму дії. Держава не могла видати нові ліцензії чи вимагати звітності від операторів. А якщо немає нової ліцензії – немає і плати за неї. А разом із тим і державного нагляду за учасниками ринку.

Коли відсутність правил стає вигідною

У результаті склалася унікальна ситуація. Формально ринок залишався легальним, але фактично працював без оновленого дозволу держави і регулярних платежів за право діяльності. Така модель роками зберігалася не випадково – вона, безумовно, була комфортною для тих, хто вже перебував на ринку, і не створювала стимулів щось змінювати.

Контроль у таких умовах був радше символічним. Мільярди гривень, які б мали йти до бюджету, осідали в тіньовому обігу. Відсутність регуляції призвела до продажу підроблених білетів та використання "сірих" терміналів. Під виглядом лотерей працювали онлайн-казино та ставки.

Оператори лотерей сплатили до бюджету понад 72 млн грн за ліцензії (фото: Getty Images)

Нові ліцензії і повна прозорість: що змінюється на ринку лотерей

Після передачі сфери лотерей до Мінцифри у 2025-му, те, що не могли зробити роками, вдалося запустити буквально за пів року. Уряд затвердив ліцензійні умови – це дозволило нам провести відкритий конкурс і заново визначити трьох операторів ринку.

Кожен із них сплатив за ліцензію по 24,2 млн грн, тож загалом бюджет уже отримав понад 72 млн грн. І це не разовий платіж: окрім податків, ліцензійні внески тепер сплачуватимуться щороку – за самим фактом роботи на ринку.

Разом із ліцензіями з’явилися й правила, які раніше просто не працювали. Віднині оператори подаватимуть електронну звітність і держава вперше бачитиме реальні обороти ринку та прогнозуватиме надходження до бюджету.

Кожен лотерейний білет і термінал отримають унікальні QR-коди, тож перевірити їхню легальність зможе кожен буквально за кілька секунд. Для людей це означає повернення справжнього сенсу лотереї – коли шанс на виграш є реальним, а не умовним.

Реформа вперлася у стару модель

Ухвалення ліцензійних умов фактично зрушило лотерейний ринок з "мертвої" точки. Але це лише перший крок. Проблема значно глибша – сам Закон "Про державні лотереї" застарів.

Чинна модель не дозволяє контролювати мережу розповсюджувачів — саме там, де відбувається більшість продажів і формуються реальні обороти. Закон також залишає можливість працювати через ФОПів, що ускладнює прозорий облік. Обмежені підстави для перевірок роблять складним і сам процес реагування на порушення: навіть за наявності зловживань держава має небагато інструментів, щоб оперативно втрутитися або анулювати ліцензію.

Так формується ринок із мінімальною конкуренцією: новим учасникам практично неможливо зайти. Показово, що за всі роки існування української лотерейної сфери великі міжнародні оператори не демонстрували реального інтересу до входу на ринок – нетипова ситуація для глобальної індустрії, де компанії активно конкурують за країни з прозорими правилами.

Від закритої моделі – до конкурентного ринку

Саме тому ліцензійні умови ухвалені як перехідне рішення – на період дії воєнного стану та один рік після його завершення, але не менш ніж на три роки. Такий формат дає ринку необхідну стабільність уже сьогодні й водночас залишає час для підготовки системних змін до законодавства.

Паралельно ми працюємо над оновленням закону, щоб усунути прогалини, які стримували розвиток галузі. Серед іншого зміни передбачають перехід від конкурсної процедури до електронного аукціону — право на ліцензію отримуватиме оператор, який запропонує найвищу ціну для держави.

Нова законодавча рамка чітко відокремить лотереї від азартних ігор, закриваючи можливість маскувати під лотереї казино- або букмекерські механіки. Вводяться чіткі підстави для позапланових перевірок і механізм контрольованої гри.

Поєднання вже запроваджених ліцензійних умов із оновленням законодавства має перевести ринок від замкненої моделі до відкритої конкурентної системи, що дозволить відкрити його для міжнародних гравців і залучити додаткові інвестиції в галузь. Поява нових операторів і стабільні бюджетні надходження стануть ключовим показником того, що реформа справді запрацювала.

Читайте також: Всередині казино: як Україна запускає Державну систему онлайн-моніторингу

В Україні посилили вимоги до грального бізнесу: що змінилося