ua en ru

"На могилі моїй посадіть молоду яворину": згадуємо хіт Степана Гіги, яку має почути кожен

"На могилі моїй посадіть молоду яворину": згадуємо хіт Степана Гіги, яку має почути кожен Степан Гіга (фото: facebook.com/stepan.giga.official)

Степан Гіга помер 12 грудня, а його хіт "Яворина" нині цитують друзі та колеги, адже в них були рядки, які навіть назвали "пророчими". Втім, мало хто знає історію цієї пісні.

Кому було присвячено "Яворину" та коли Гіга виконав її вперше, розповідає РБК-Україна.

Що відомо про пісню зі словами "На могилі моїй посадіть молоду яворину"

Культовий хіт "Яворина" написав поет-пісняр Степан Галябарда. Відомо, що трек "народився" у 1995 році. Його написали в пам'ять про музиканта та співака Назарія Яремчука.

Першим виконав цю пісню Гіга. До речі, саме він написав до неї музику. І вона швидко стала шлягером. До речі, ще одна назва хіта - "У райськім саду".

"Яворина" у виконанні Степана Гіги - відео

А два роки тому Гіга розмістив на YouTube трек у більш свіжому виконанні. Обидва кліпи зібрали мільйони переглядів.

Нині рядки про смерть цитують в контексті Гіги. Зокрема, уривком пісні ділився співак Віктор Павлік.

"На могилі моїй посадіть молоду яворину": згадуємо хіт Степана Гіги, яку має почути коженПавлік про смерть Гіги (скріншот)

"Яворина" - текст пісні

Я на світі прожив, наче спалах зорі на світанні,
Наче крапля роси, наче крик журавля - тільки мить.
Я не вірив ніяк, що й до мене прийде день останній,
І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить.

Я ж так щедро кохав, я так вірив у зорі і очі,
І душею своєю я вас, як умів, причащав.
Але видно Господь мені краще життя напророчив,
І до себе забрав, щоб у райськім саду я співав.

Приспів:
На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

Хай душа переселиться в дивний той рай потойбічний,
Де таких, як і я, назліталася ціла сім'я.
Тільки нащо мені ті блаженства розкішні і вічні,
Як мені не всміхнеться донька-сиротинка моя.

У далеких світах якось раптом усе я покину,
Бо ввійде мені в душу сльозиною і чебрецем,
І додому хоч вітром, хоч променем сонця полину,
І легенько війну над твоїм, Україно, лицем.

На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.