ua en ru

"На могилі моїй посадіть молоду яворину": вспоминаем хит Степана Гиги, который должен услышать каждый

"На могилі моїй посадіть молоду яворину": вспоминаем хит Степана Гиги, который должен услышать каждый Степан Гига (фото: facebook.com/stepan.giga.official)

Степан Гига умер 12 декабря, а его хит "Яворина" сейчас цитируют друзья и коллеги, ведь в них были строки, которые даже назвали "пророческими". Впрочем, мало кто знает историю этой песни.

Кому была посвящена "Яворина" и когда Гига исполнил ее впервые, рассказывает РБК-Украина.

Что известно о песне со словами "На могилі моїй посадіть молоду яворину"

Культовый хит "Яворина" написал поэт-песенник Степан Галябарда. Известно, что трек "родился" в 1995 году. Его написали в память о музыканте и певце Назарии Яремчуке.

Первым исполнил эту песню Гига. Кстати, именно он написал к ней музыку. И она быстро стала шлягером. Кстати, еще одно название хита - "У райськім саду".

"Яворина" в исполнении Степана Гиги - видео

А два года назад Гига разместил на YouTube трек в более свежем исполнении. Оба клипа собрали миллионы просмотров.

Сейчас строки о смерти цитируют в контексте Гиги. В частности, отрывком песни делился певец Виктор Павлик.

"На могилі моїй посадіть молоду яворину": вспоминаем хит Степана Гиги, который должен услышать каждыйПавлик о смерти Гиги (скриншот)

"Яворина" - текст песни

Я на світі прожив, наче спалах зорі на світанні,
Наче крапля роси, наче крик журавля - тільки мить.
Я не вірив ніяк, що й до мене прийде день останній,
І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить.

Я ж так щедро кохав, я так вірив у зорі і очі,
І душею своєю я вас, як умів, причащав.
Але видно Господь мені краще життя напророчив,
І до себе забрав, щоб у райськім саду я співав.

Приспів:
На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

Хай душа переселиться в дивний той рай потойбічний,
Де таких, як і я, назліталася ціла сім'я.
Тільки нащо мені ті блаженства розкішні і вічні,
Як мені не всміхнеться донька-сиротинка моя.

У далеких світах якось раптом усе я покину,
Бо ввійде мені в душу сльозиною і чебрецем,
І додому хоч вітром, хоч променем сонця полину,
І легенько війну над твоїм, Україно, лицем.

На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.