На Донбасі 15 жовтня загинула 36-річна Ярослава Никоненко з елітної 101-ї ОБрО Генштабу ЗСУ. В українського воїна залишилася 13-річна дочка, а її батько Сергій Никоненко, боєць "Айдара" - загинув 18 січня 2015 року у зоні АТО, захищаючи Україну.
Про те, якою була сім'я Никоненка згадує в мережі Facebook журналіст Юрій Бутусов.
Сергій ріс з бабусею і дідусем в страшній бідності. Він осиротів у 9 років - тоді померла мама, а батько кинув сім'ю задовго до цього. Юнак сам попросився в інтернат через злидні. А будучи молодим хлопцем потрапив у ДТП, де отримав травму голови та перелом хребта.
Сергій Никоненко (фото: facebook.com)
"Але воля Сергія виявилася сталевою, він почав боротися за життя в безнадійних умовах, повзати на руках, потім став підніматися, з милицями, палицею, і справжнє диво - він знову навчився ходити..." - пише Бутусов.
Після цього Сергій отримав вищу освіту, і в якості інженера-геолога відправився працювати в російську тайгу, де освоїв навички виживання.
Після повернення в рідний Миргород на Полтавщині він відкрив свою справу - розводив рибу, побудував пасіку, створив невелику свиноферму, і спав по кілька годин на добу, щоб забезпечити рідних.
"А саме головне його надбання - він створив міцну і люблячу сім'ю, таку, якої у нього самого в дитинстві не було, і про яку він сильно мріяв", - розповідає журналіст.
Доньки Ярослава і Богдана перейняли від нього бійцівський характер. Дівчатка обожнювали батька, який загартував їх і навчив виживанню на природі.
Ярослава Никоненко (фото: facebook.com)
А коли Сергію було 51, він переніс інфаркт і інсульт - організм не витримав навантажень.
Але й здоров'я не стало на заваді, коли в Україні розпочалася війна. З самого початку Никоненко збирав допомогу для армії, привозив все на передову, чергував на перших блок-постах.
Влітку 2014-го зміг домогтися того, що його взяли в 24-й батальйон "Айдар". Никоненко став розвідником і корегувальником, оскільки блискуче розбирався в геодезії і працював з бусоллю, віддалеміром і картою.
Молодша дочка Богдана завжди супроводжувала батька в поїздках, а після влаштувалася в санітарний взвод. Ярослава тоді допомагала в тилу, бо у неї росла маленька дочка.
Никоненко користувався великою повагою в "Айдарі", брав участь у багатьох боях. А 18 січня 2015-го село Трьохізбенку на Луганщині накрили залпом ворожих "Градів". Сергій отримав смертельне поранення.
Богдана Никоненко прощається з батьком, 2015 рік (фото: УНН)
Обидві доньки Сергія Никоненка пішли за ним на фронт. А 15 жовтня 36-річна Ярослава загинула від кулі снайпера.
"Проживши життя справжнього патріота, Ярослава загинула, готова віддати за кожного з нас, за свою Батьківщину, своє життя. Це подвиг, який треба вивчати в школах і пишатися, це величезна честь, що такі люди живуть серед нас", - пише Бутусов.
5168 7427 1943 9899 - номер карти Богдани Никоненко, сестри Ярослави.