На Донбасі на передовій у жовтні 2019 загинули дев'ять українських військових. Наймолодшому з бійців було 22 роки, а найстаршому - 41 рік. Згідно з даними штабу ООС, на фронті кількість поранених в результаті бойових дій склала 27 воїнів. Офіційні цифри командування про ворожі обстріли - 658.
Серед полеглих героїв у жовтні вісім чоловіків і одна жінка, серед яких один сержант, один прапорщик, сім солдатів та матросів. Майже всі втрати - 8 - в Донецькій області.
Старший солдат 2-го мехбатальона 14 ОМБР Юрій Тишик народився 27 липня 1991 року в селі Мизово Старовиживского району.
Пішов в армію в 2015 році - був мобілізований до 93-ї ОМБР, і в 2016 році підписав контракт із ЗСУ. У 2019 році перейшов до 14-ї окремої мехбригади.
Загиблий військовий Юрій Тишик (фото: facebook.com)
Загинув 3 жовтня ввечері на передовій під час бойового чергування на блокпосту в Луганській області. Його життя обірвала куля ворожого снайпера.
Воїна поховали його в рідному селі. У нього залишилися дружина і маленький син, мати і сестра.
33-річний старший солдат, механік-водій взводу розвідки розвідроти 1-ї окремої танкової Сіверської бригади Олег Ремінний загинув на фронті 4 жовтня у Мар'їнському районі Донецької області. В той день окупанти вели обстріл з РПГ і стрілецької зброї.
Загиблий військовий Олег Ремінний (фото: facebook.com)
Олег народився 10 грудня 1985 року у Шполі під Черкасами. Пішов в армію в травні 2017 року на контрактну служби. Практично відразу він потрапив у зону бойових дій на Донбасі.
Поховали Олега на Шполянському міському кладовищі. У нього залишилися мати, брат і донька.
41-річний старший солдат 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу Іван Дейкун загинув 6 жовтня від ворожих куль, випущених з великокаліберного кулемета в Красногорівці Донецької області. Герой загинув на місці від больового шоку та значної крововтрати.
Побратими встигли винести його з позиції і занести в реанімобіль, але внаслідок сильного крововиливу в легені боєць помер за лічені хвилини.
Загиблий військовий Іван Дейкун (фото: facebook.com)
Дейкун народився 23 липня 1978 року в селі Іллінецьке під Вінницею, але жив у Новоукраїнці Кіровоградської області. Працював на аграрних підприємствах. У квітні 2018 року підписав контракт із ЗСУ, службу проходив у 179-му об'єднаному навчально-територіальному центрі військ зв'язку, потім - у Новоукраїнському РВК. Після цього більше року виконував завдання у зоні бойових дій на Донбасі.
Служив на посаді заступника командира бойової машини - навідника-оператора 1-го мехбатальона.
Поховали героя на Алеї героїв міського кладовища Новоукраїнки. У нього залишилися мати, дружина та син-підліток.
Старший матрос 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського Юрій Волк загинув 10 жовтня від кулі снайпера бойовиків - герой отримав смертельне поранення.
Юрій народився 10 вересня 1997 року у селі Себино Новоодеського району Миколаївської області. У жовтні 2016 року був призваний на строкову службу в армію. Через деякий час перехел на контракт.
Загиблий військовий Юрій Волк (фото: novynarnia.com)
В 2018 році морпех був поранений, після лікування знову вирушив на передову.
Прапорщик, командир інженерно-саперного взводу 36-ї окремої бригади морської піхоти В'ячеслав Кубрак був важко поранений в зоні проведення ООС 8 жовтня в результаті одержання мінно-вибухового поранення, і 11 жовтня помер у Дніпровській обласної клінічної лікарні ім. Мечникова.
Кубрак народився 11 квітня 1986 року в селі Миролюбівка Нововоронцовського району під Херсоном.
Загиблий військовий В'ячеслав Кубрак (фото: novynarnia.com)
Воїн раніше брав участь у миротворчій місії в Косовому, виходив з Криму під час окупації Росією півострова, у вересні 2014 року вже воював під Маріуполем.
Поховали морпіхи в рідному селі. У нього залишилася дружина.
36-річний солдат 92-ї окремої мехбригади ЗСУ імені кошового отамана Івана Сірка Юрій Громович загинув 15 жовтня під Авдіївкою від кулі ворожого снайпера.
Воїн був стрільцем - помічником гранатометника.
Загиблий військовий Юрій Громович (фото: facebook.com)
Юрій народився 18 липня 1983 року в Харкові, працював на заводах. Проходив військову службу з 2014 року, був на фронті. Навесні 2019 року знову повернувся на передову, вже як контрактник.
Солдата поховали в Харкові на Алеї слави Безлюдовского кладовища. У нього лишилися батьки, дружина та 6-річний син.
36-річна солдат елітного підрозділу 101-ї окремої бригади охорони Генштабу ЗСУ Ярослава Никоненко загинула 15 жовтня під Мар'їнкою Донецької області. Життя героїні обірвала куля снайпера окупантів.
Загибла військова Ярослава Никоненко (фото: facebook.com)
Ярослава народилася 25 серпня 1983 року в Миргороді Полтавської області. Здобула дві вищі освіти - економічну та юридичну, працювала в Києві. Батько української жінки-воїна Сергій Никоненко служив у "Айдарі" і загинув на війні 18 січня 2015-го в Луганській області.
З початку російсько-української війни Ярослава займалася волонтерством, а згодом пішла служити в ЗСУ. Після навчання у "Десні" стала воювати в складі ДУК "Правий сектор". Закінчила дві снайперські школи. Підписала контракт із ЗСУ у 2018 році.
Никоненко була прикомандирована до 28-ї мехбригаді імені Лицарів Зимового походу.
Героїню поховали на кладовищі в Миргороді на Алеї Героїв поруч з батьком. У неї залишилися мама, сестра і 13-річна дочка Софія.
26-річний військовослужбовець 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського Степан Кріль загинув 16 жовтня на передовій в Донецькій області - воїн отримав фатальні поранення поблизу села Водяне в Приазов'ї внаслідок ворожого обстрілу.
Морпіх народився 14 грудня 1992 року в селі Байдівка Старобільського району Луганської області, він був сиротою. Волонтери надавали хлопцеві допомогу і називали синочком.
Загиблий військовий Степан Кріль (фото: facebook.com)
Пішов захищати Україну від окупантів у 2015 році. Мав звання у ВМСУ - старший матрос.
Поховали Кріля на Алеї Героїв військового кладовища в селі Чмирівка біля Старобільська. У нього залишилися син та тітка.
35-річний сержант 28-ї окремої мехбригади імені Лицарів Зимового походу ЗСУ Віталій Носкевич загинув 22 жовтня від кульового поранення, яке він отримав під час обстрілу бойовиками українських позицій в Красногорівці Донецької області.
Загиблий військовий Віталій Носкевич (фото: facebook.com)
Віталій народився 10 серпня 1984 року в Коломиї на Івано-Франківщині.
У 2017 році пішов в армію і підписав контракт із ЗСУ.
Воїна поховали на Алеї Слави міського кладовища Коломиї. У нього залишилися батько і брат.