Ніч редиски, зомбі-кінь і ролики з петардами: 13 найдивніших різдвяних традицій у світі

Ель Каганер, хлопчик, який какає (Іспанія)

Статуетка у формі хлопчика, який випорожнюється, є звичайною і навіть обов'язковою частиною декору Різдвяного вертепу - сцени народження Ісуса, і вважається святковою традицією в Каталонії, Андоррі та Південній Франції

Вважається, що традиція конструювати таких "серунів" зародилася наприкінці XVII або на початку XVIII століття. Дослівно "Ель Каганер" перекладається як "тупак", а зображують персонажа у вигляді хлопчини-селянина в традиційній каталонській червоній шапочці зі спущеними штанами, який присів та справляє нужду.

Деякі стверджують, що хлопчик, яки гадить, символічно удобрює землю. Інші кажуть, що він призначений як лукавий коментар з соціальних і політичних питань.

Каталонська фігурка Ель Каганера (фото: Shutterstock)

Різдвяне поліно Тіо де Надаль (Іспанія)

Ще одна особливість при святкуванні Різдва в Іспанії - це антропоморфна колода під назвою Tió de Nadal, з яким починаючи з 8 грудня, зі свята Непорочного зачаття, діти возяться і за яким доглядають протягом місяця. Порожнистий всередині пеньок або поліно з дерев'яними ніжками та намальованою мордочкою вкривають на ніч ковдрою, щоб зігріти, і "годують" смакотою, щоб він не помер з голоду.

У різдвяний ранок поліно ставлять біля каміна, і діти співають особливу пісню, вдаряють по ньому палицею і вимагають подарунки. Батьки відсилають своїх чад під якимось приводом, і коли вони повертаються - кімната заповнена смаколиками!

Різдвяна колода Тіо де Надаль (фото: Shutterstock)

Бефана, різдвяна відьма (Італія)

5 січня в Італії дітей після Різдва відвідує відьма з добрим серцем Бефана. Вона дуже схожа на Санту - літає всю ніч на своїй мітлі, проникає через димохід і дарує солодощі та подарунки хорошим хлопчикам і дівчаткам, а неслухняним залишає вугілля. На відміну від Санта-Клауса, Бефана віддає перевагу вину і ковбасі замість молока і печива.

За легендою, Бенфану запросили супроводжувати трьох мудреців, які вирушили засвідчити народження Ісуса, але вона їм відмовила, оскільки була зайнята домашніми клопотами та прибиранням. Пізніше відьма передумала і пішла шукати Месію, але знайти не змогла, і відтоді продовжує Його пошуки.

Жінка в костюмі відьми Бенфани в Італії (фото: ic.pics.livejournal.com)

Ховай мітлу! (Норвегія)

У цій скандинавській країні існує традиція, яка корінням сходить до язичницьких забобонів, ховати віники та мітли у хатах напередодні Різдва.

Норвежці вважають, що якщо цього не зробити, відьми обов'язково вкрадуть ці мітли і полетять в зимову ніч, щоб зайнятися злодіяннями на весь різдвяний період.

Норвежці ховають віники і мітли від відьом напередодні Різдва (фото: Shutterstock)

Поїдання курчат KFC (Японія)

В Японії, де християнство не так поширене, 25 грудня починається масове відвідування закладів громадського харчування мережі KFC або замовлення їх фірмової страви - смажених курочок. Потрібно сказати, що традиція ця настільки серйозна, що мережа ресторанів швидкого харчування генерує 5% свого річного бізнесу в цю дату.

Взагалі ж тренд почався з маркетингу, коли в 1970 році менеджер першого KFC в Японії почав рекламувати смажену курку як спосіб провести традиційне свято в західному стилі. Ідея отримала величезну популярність в країні сонця, що сходить.

У Японії незмінний атрибут Різдва - їжа мережі KFC (фото: Getty Images)

Масові салюти і катання на роликах (Венесуела)

У Венесуелі Різдво святкують весело, голосно, і на швидкості. З самого святкового ранку люди запалюють петарди, щоб всіх розбудити, потім масово беруть роликові ковзани та мчать на месу. Після всіх молитов сім'ї та друзі збираються разом, щоб танцювати, пригощатися і складати музику.

Вважається, що традиція катання на ковзанах зародилася в Південній півкулі як реакція на катання на санках і стала настільки популярною, що вулиці Каракаса, столиці Венесуели, закриті для руху в Різдвяний ранок, щоб убезпечити фігуристів.

Катання на роликах на Різдво у Венесуелі (фото: Shutterstock)

Різдвяні пікніки (ПАР)

Християни Південної Африки влаштовують на Різдво вилазки на природу для пікніків і барбекю, з салютами та розвагами, відпочивають в парках і катаються на атракціонах.

Атракціони та барбекю з пікніками на Різдво в ПАР (фото: Shutterstock)

Різдво Дональда Дака (Швеція)

У Швеції жодне Різдво не обходиться без телевізійного звернення Дональда Дака з трансляцією мультфільмів. Вдень напередодні Різдва вся нація збирається біля своїх телевізорів, щоб подивитися Kalle Anka och hans vänner önskar God Jul; тобто "Дональд Дак і його друзі бажають вам щасливого Різдва" - збірка діснеївських мультфільмів 30-х, 40-х і 50-х років.

Наскільки така традиція шанується шведами, красномовно вказує факт, що торік привітання Дональда Дака дивилися 4,5 мільйона людей (населення Швеції - 10,3 мільйона), що зробило "качине привітання" найбільшою трансляцією в історії країни.

Різдвяне привітання від Дональда Дака у Швеції (фото: Shutterstock)

Крампус (Австрія)

Через достатнє поширення фігури Крампуса в кінематографі, цей другорядний персонаж легенди про Санта-Клауса в австрійському фольклорі впевнено розширює свою присутність в поп-культурі за останнє десятиліття.

Грізний покритий шерстю рогатий недружній величезний ельф б'є неслухняних дітей палицями, в той час, як Санта щедро обдаровує віруючих подарунками і солодкими частуваннями.

Чоловік одягнений у Крампуса в австрійському Зальцбурзі (фото: MatthiasKabel)

Йольський кіт і святочні хлопці (Ісландія)

В Ісландії Різдвом править Йолакеттурінн - гігантський чорний святочний кіт, який бродить по сільській місцевості під час Йоля (Святок) і пожирає всіх, хто не обзавівся новим одягом. До речі, живе чудовисько з сімейства котячих, як свідчать легенди, в одній печері з велетнем-людожеркою Грілою, яка викрадає неслухняних дітей, її ледачим чоловіком Леппалуді та їх синами Йоласвейнарами (ісландськими Сантами).

Існує думка, що легенда про Йольського котяру була вигадана фермерами, аби налякати своїх робітників, щоб вони завершили свою роботу до Різдва.

Ще в ісландських різдвяних віруваннях крім кота-велетня людям погрожують Йоласвейнари - 13 святочних хлопців, які в період свят ходять селами, хуліганять і пустують, викрадають продукти.

Йольський кіт (фото: Shutterstock)

Ніч редису (Мексика)

У мексиканському штаті Оахака головне різдвяне блюдо - це редис, а взагалі свято відзначають 23 грудня під назвою Ноче-де-Рабанос - ніч редьки. За традицією, на цих овочах вирізають різні зображення і хитромудрі сцени з Біблії та сучасного життя.

Вважається, що звичай зародився в середині XVIII століття, коли місцевих жителів "зачарувала" редиска у католицьких ченців на різдвяному ярмарку в Оахаці.

Різдвяна прикраса редису в Мексиці (credit: Shutterstock)

Ряджені

Переодягання з масками і гримом, одягання у вбрання фольклорних персонажів і тварин, ходіння по домівках з піснями, привітаннями і танцями за частуваннями - цим українців не здивувати. Хто ж не знає про зимові святкові колядування та щедрівках, про Маланку?

Але є насправді схожі різдвяні традиції й у Канаді, Латвії, Ньюфаундленді та Ірландії.

Ряджені на різдвяних святах (фото: Shutterstock)

Марі Львід, різдвяний кінь-зомбі (Уельс)

Різдвяне валлійське, що прийшло з язичницьких часів святкування Марі Львід (Mari Lwyd, "сірий кінь") відзначається напередодні Нового року. Відбувається це так: група людей одягається як примари, прикріплює череп коня до жердини, прикрашає його і ходить від хати до хати, співаючи традиційну пісню - про запрошення увійти.

В цей час з осель у відповідь лунають римовані виклики та образи страшилам і їх маріонеткам у вигляді мертвих коней. Так виникає язичницький "реп-баттл", в якому кожна сторона намагається словесно перевершити іншу. Якщо команда "сірого коня" перемагає - їх запрошують випити та поїсти. Якщо виграють домовласники - примарний табун відправляється в гості до інших.

Людина в одязі Марі Львід в Уельсі (credit: Shutterstock)