13 грудня християни святкують День апостола Андрія Первозваного
День Андрія Первозваного відзначають 13 грудня - у це велике християнське свято вшановують пам'ять одного з дванадцяти апостолів і першого благовісника Євангеліє на українських землях в I столітті. З датою пов'язана велика кількість повір'їв, спеціальних обрядів, а також суворих заборон, які віруючі боялися порушувати, аби не втратити заступництва святого.
Андрій народився у Віфсаїді в Сирії (тоді входила в Римську імперію) і був простим рибалкою. Одного разу разом із братом Петром на Галілейському озері він зустрів Ісуса Христа, і перший відгукнувся на заклик Спасителя, ставши його вірним учнем - тому його і назвали Первозваним.
Апостол Андрій після розп'яття і воскресіння Христа разом з іншими учнями вирушив проповідувати Віру в далекі краї та як місіонер прибув у Скіфію. Так, Андрій Первозваний вважається небесним патроном України. У "Повісті минулих літ" розповідається, що саме йому належить пророцтво про виникнення великого міста з багатьма церквами на київських пагорбах.
Хрещення апостолом Андрієм Скіфії, полянської землі. Картина художника Миколи Ломтєва (Фото з відкритих джерел)
Святий Андрій прийняв муки заради Христа і в грецькому місті Патри був розіп'ятий при римському імператорі Нероні у 77 році за наказом проконсула Егея на Х-подібному хресті, який згодом стали називати Андріївським.
Хрест святого Андрія постійно знаходиться в православному соборі в Патри, але реліквію привозили до столиці України до святкування 1025-річчя Хрещення. Хрест апостола являє собою досить масивну споруду заввишки 2 м і шириною близько 1,2 м, він доволі важкий - понад 100 кг.
У Київській Русі-Україні дуже шанували апостола. В 1086 році в Києві була зведена церква святого Андрія. За легендою, в Успенському соборі Києво-Печерської лаври віками зберігався пояс святого мученика, і його довжина була одиницею вимірювання для зодчих майже до XVII століття. На тому місці, де апостол поставив перший хрест, у 1212 році в Києві була побудована дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього.
Хрестовоздвиженська церква на Подолі в Києві (Фото: churchs.kiev.ua)
Також на території України в Криму під Севастополем на місці, де Андрій влаштував печерну церкву, побудували Балаклавський монастир.
13 грудня в день пам'яті апостола Андрія Первозваного звичаї наших пращурів були пов'язані з вірою людей у його заступництво. Святого вважають покровителем моряків та мандрівників, до нього за порадою зверталися незаміжні дівчата.
Найбільше повір'їв пов'язано з ворожінням уночі напередодні свята, коли дівчата могли дізнатися ім'я судженого і коли йти під вінець, про свою долю і майбутнє.
Ще одна традиція пов'язана із вгадування погоди по воді. Для цього потрібно було підійти до криниці, озера або річки і прислухатися, як веде себе вода: тиха обіцяла гарну зиму, а галаслива - холоднечу і хуртовини. Аналогічні прогнози можна було робити, спостерігаючи за вогнем у печі: червоний колір полум'я обіцяв сильні морози, білий - близьку відлига.
У День Андрія дівчата пекли круглу обрядову випічку з пшеничного борошна - "калиту". Ці ласощі по формі нагадують сучасний бублик, тільки корж був ширшим, а отвір - меншим. Випічку змащували медом і підвішували до сволока посередині хати, де збиралися на вечорниці. На цих гуляннях хлопці повинні були, не засміявшись, верхи на кочерзі підстрибнути й відкусити шматок калити. Тим, кому це вдавалося, доля судила щасливе одруження.
У День Андрія була традиція "кусання калити" (Фото з відкритих джерел)
Пращури вірили, що на Андрія - особливо поки темно - гуляє нечиста сила і забирає у корів молоко. В цей день суворо заборонялося зневажати Бога і лаятися, інакше злі слова можуть принести тому, хто їх проказав, великі біди і викликати хвороби.
Ще однією забороною називали ткацькі роботи - ткати пряжу і мотати нитки не можна до самого Хрещення.