Вірусна повістка: як українські суди працюють під час карантину

На час карантину більшість підприємств і державних установ перейшли на дистанційну роботу. Влада закликала громадян мінімізувати відвідування публічних просторів та місць скупчення людей. 

Виявилося, що виконати це прохання в повному обсязі не можуть суди. Як "храми правосуддя" намагаються захиститися від коронавіруса і чому адвокати бояться в них заходити – в матеріалі РБК-Україна.

Щодня будівлі судів по всій країні відвідують тисячі осіб. Крім безпосередньо суддів і учасників процесів, в невеликих слабо провітрюваних приміщеннях з вузькими коридорами знаходяться співробітники апарату, помічники суддів, адвокати, конвоїри, бійці Служби судової охорони і навіть "групи підтримки" обвинувачених.

Про ретельне дотримання дистанції та гігієнічних нормах в таких умовах говорити не доводиться. При цьому керівники органів правосуддя з перших днів карантину заявили, що прийняті мінімальні заходи профілактики.

Так, ще 11 березня Рада суддів закликала громадян утриматися від участі в судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов'язкової присутності сторін. Громадян з ознаками будь-яких вірусних захворювань попросили взагалі не відвідувати суди.

Від прохань до заборон судова система перейшла 16 березня. Рада суддів оголосила про обмеження діяльності судів. Це означає, що судді будуть розглядати виключно невідкладні справи. Учасникам засідань рекомендували вивчати матеріали дистанційно і відсилати документи в електронній формі.

Заборона на зупинку

Голова Ради суддів Богдан Монич особливо підкреслив, що обмеження роботи судових органів не означає зупинку.

"Суди повинні працювати, інакше в судах будуть накопичуватися не розглянуті справи, апарат доведеться відправляти у вимушені відпустки. В підсумку, може статися колапс судової влади", – обґрунтував він свою думку.

Його тезу підтвердили Верховний Суд та комітет парламенту з питань правової політики. Вони оприлюднили звернення до громадян щодо подальшої роботи судової системи.

"Навіть якщо Верховна рада України вирішить ввести надзвичайний стан, права громадян на звернення до суду та отримання правової допомоги не можуть бути обмежені, так як це є прямою нормою Конституції України", – сказано в ньому.

Кожен окремий суд отримав право самостійно встановлювати рівень "обмежень" своєї роботи.

Так, Шевченківський районний суд Києва повідомив, що з 18 березня припиняє проведення засідань за участю сторін процесу. Виняток зробили для невідкладних клопотань правоохоронців, зокрема, про арешт (продовження арешту) осіб і адміністративних справ, у яких не обов'язкова явка учасників.

Також до суду заборонено пускати людей з температурою вище 37 градусів, а ті, що потрапили в "храм правосуддя", зобов'язані дотримувати дистанцію в один метр. Більш того, 23 березня прес-служба суду вивісила на сайті оголошення, що припинено прийом заяв, скарг та клопотань від громадян, крім тих, які "підлягають невідкладному розгляду".

Таке жорстке рішення від одного з найбільш завантажених судів країни викликало громадське обурення і навіть перевірку з боку Офісу омбудсмена. На наступний же день оголошення зі сторінки суду зникло, а прес-служба заявила, що воно було оприлюднено "помилково" – документи від громадян будуть приймати і далі.

Схожі заходи вжив й інший центральний суд столиці – Печерський. Тут також ввели температурний скринінг на вході і розширили підстави для перенесення засідань. При цьому канцелярія суду припинила особистий прийом вхідної кореспонденції, яку тепер можна залишати тільки в поштовій скриньці на прохідній.

Господарський суд Києва дозволив громадянам подавати документи лише до 13:00. Київський апеляційний суд також спростував чутки про припинення своєї роботи. Проте громадян наполегливо попросили не з'являтися без гострої необхідності в зали засідань і частіше клопотати про перенесення справ.

Навіть розміщений в самому вогнищі зараження Чернівецький апеляційний суд продовжує працювати. Він скоротив кількість розглянутих справ і обмежив максимальну кількість людей в приміщенні суду – не більше десяти.

Зазначені заборони та обмеження не змусили українців істотно скоротити кількість походів в суди. Так, 31 березня Служба судової охорони повідомила, що з початку карантину виміряли температуру у майже 49 тисяч відвідувачів і співробітників судових установ. За підсумками перевірки в зал суду не допустили 224 людини.

Судові охоронці з позитивом підійшли до питання і навіть придумали вірш про боротьбу з коронавірусом. Роздруківки з ним тепер наклеєні на вікна всіх машин Служби.

Натхненні рядки цього твору не додали оптимізму юристам, які практично щодня змушені відвідувати приміщення судів. Вони впевнені: щоб зберегти здоров'я громадян – необхідно перевести всі судові процеси в онлайн-режим.

Дистанційне правосуддя

Процесуальні кодекси дозволяють в ряді випадків дистанційну участь по відеозв'язку обвинувачених, свідків і потерпілих. Але ось особиста присутність прокурорів та адвокатів у залі суду практично завжди залишається обов'язковою вимогою.

При цьому практикуючі адвокати у більшості своїй переконані, що запроваджені заходи обережності, як маски і рукавички, слабо захищають від загрози зараження. Так, адвокат Андрій Федур розповів, що змушений часто контактувати з працівниками суду і охороною, в тому числі, при обміні документами.

Адвокатське об'єднання "Barristers" ще 22 березня зажадало перевести всі засідання в онлайн для збереження життя і здоров'я учасників процесів. "Наш обов'язок забезпечити право клієнта на захист, не нехтуючи при цьому найвищою соціальною цінністю – здоров'ям і життям", – написав у Facebook представник об'єднання Олексій Шевчук.

Адвокат з Investment Service Ukraine Володимир Пищида зазначив, що на час карантину його компанія мінімізувала участь своїх представників у судових спорах. Вони також отримали засоби захисту: маски, антисептики і рукавички. "На вході в суди є ємності з антисептичними засобами, якими можуть скористатися відвідувачі", – уточнив Пищида.

Колишній адвокат, а нині заступник міністра юстиції Валерія Коломієць каже, що також зіткнулася з проблемою захисту своїх співробітників.

"Я курую департамент судової роботи в Мін'юсті, а це тисячі справ по всій країні і понад 100 співробітників, які змушені ходити в суди. На сьогоднішній момент це дуже велика проблема для всіх учасників судового процесу", – зазначила вона в коментарі РБК-Україна.

Заступник Міністра підтримує ідею дистанційного правосуддя, але вказує на ряд проблем з його реалізацією. Так, чинне законодавство не дозволяє брати участь у засіданні по відеозв'язку з дому. Сторона процесу зобов'язана прибути в інший суд за місцем проживання і звідти включитися по відео. Це не знімає проблему можливого зараження всіх співробітників, які присутні в будівлі .

"Залишається питання, що суди повинні бути повністю забезпечені всіма засобами від вірусу. Тому що, окей, в зал засідання не буде набиватися по десять учасників процесу, але колегія суддів, секретар судового засідання, пристав і помічник повинні теж бути захищені", – пояснила Коломієць.

Вже 30 березня на позачерговому засіданні Верховна рада спробувала врегулювати питання, пов'язані з роботою судів на час пандемії. Депутати остаточно прийняли закон, який дозволяє відеоконференції в адміністративних, цивільних та господарських процесах, а в кримінальних – поки тільки в першому читанні.

Зате продовжувати процесуальні строки під час карантину тепер можна автоматично. У той же час, юристи вказують, що закони прописані не конкретно, тому реалізувати їх на практиці проблемно.

"Центр політико-правових реформ" (ЦППР) підкреслює, що для відеозв'язку повинна працювати Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Її запуск в рамках проекту "Електронний суд" був запланований ще в 2019 році, але систему досі не ввели в експлуатацію.

"Виходом могло б бути використання інших загальнодоступних систем, які підтримують відеоконференцію (Skype, Zoom, Google Meets і т. д.), але суди можуть не захотіти давати "творче" тлумачення процесуальному законодавству", – пояснюють у ЦППР.

Практикуючі адвокати згодні з експертами і побоюються, що нововведення, створене для полегшення роботи сторін процесу, "не злетить".

"Основна проблема в тому, що процесуальним законодавством не передбачено використання месенджерів. Єдина згадка дистанційного проведення судових засідань – це відеоконференція, яка передбачає перебування в суді і використовується тільки у випадках віддаленого місцезнаходження учасників судового процесу", – звертає увагу адвокат Володимир Пищида.

Судді також незадоволені новаціями, особливо тими, що стосуються технічної сторони проблеми та ідентифікації учасників видеозасідання.

"Вже на перший погляд запропонований спосіб виглядає не життєздатним, але питання можуть виникати і під час спілкування в так званому "судовому процесі" – переривання зв'язку та інші технічні проблеми", – написав у Facebook суддя Окружного адмінсуду Києва Руслан Арсірій.

У відповідь на критику Державна судова адміністрація намагається оперативно вирішити питання. У відомстві зазначають, що підготовка всіх нормативних актів для переходу на дистанційне правосуддя та доопрацювання системи "Електронний суд" може бути закінчена до 1 червня.

Багато європейських країн і США з самого початку карантину перевели свої системи на дистанційну роботу. В Україні ж бюрократичні зволікання, а також традиційна відсутність фінансових і технічних можливостей не дозволяють це зробити. Поки що найбільш використовуваним і фактично єдиним доступним методом для українських суддів залишається масове перенесення справ "на потім".

Правосуддя в країні не може зупинятися ні на хвилину: сотні справ, у тому числі тих, які стосуються порушення громадянами умов карантину, повинні бути розглянуті невідкладно. Залишається тільки одне питання – яку ціну змушене заплатити суспільство і влада за цей безперервний марафон.