За крок від війни: до чого призведе конфлікт Ірану і США

Середа 08 січня 2020 19:27
За крок від війни: до чого призведе конфлікт Ірану і США
Дональд Трамп (Фото: flickr.com/helsinki2018)
Автор: Мілан Лєліч

Конфлікт між США і Іраном, який багато хто поспішив назвати початком третьої світової війни, схоже, досяг свого піку. У ніч з вівторка на середу Іран завдав ракетного удару по американських базах в Іраку. Це сталося через кілька днів після ліквідації іранського генерала Кассема Сулеймані.

Але після цих подій дії і заяви обох сторін дозволяють припустити, що Вашингтон і Тегеран насправді шукають шляхи, щоб зберегти обличчя і не допустити початку дійсно масштабних бойових дій.

Україна також опинилася в заголовках світових новин в контексті цього конфлікту. Приводом стала катастрофа літака авіакомпанії МАУ під Тегераном, через кілька годин після бомбардувань американських баз. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Після Ісламської революції 1979 року Іран став однією з найбільш антиамериканськи налаштованих держав. Тегеран почав претендувати на лідерство у всьому мусульманському світі, підкріплюючи це багатими запасами нафти і газу, а також курсом на створення ядерної зброї.

Попередній президент США Барак Обама до своїх головних зовнішньополітичних досягнень зараховував укладення в 2015 році ядерної угоди між Іраном і п'ятьма країнами – постійними членами Ради безпеки ООН, а також Німеччиною. Згідно її умов, Іран зобов'язувався розвивати свою ядерну програму винятково у мирних цілях під наглядом міжнародної спільноти, в обмін на послідовне зняття з країни економічних санкцій.

Тоді як нинішній президент США Дональд Трамп критикував такий підхід свого попередника, а в травні 2018 року оголосив про вихід його країни з угоди з Іраном. Через рік Тегеран також заявив про частковий вихід з угоди, після чого напруга в регіоні почала поступово наростати, а США стали перекидати туди додаткові війська.

Вбивство генерала і ракетна відповідь

Новий виток конфлікту почався в самому кінці 2019 року, після того, як американці завдали серію авіаударів по позиціях іракського шиїтського збройного угруповання, що підтримується Іраном. У відповідь натовп протестуючих в Багдаді штурмував посольство США, розбив ворота установи і підпалив приймальню.

США завдали новий, ще більш болючий удар – 3 січня внаслідок атаки з безпілотників в аеропорту Багдада був убитий іранський генерал Кассем Сулеймані. Він очолював елітний підрозділ у складі іранської армії, відповідальний за спецоперації за кордоном. Вашингтон офіційно заявив, що саме Сулеймані стояв за нападом на американське посольство, був причетний до загибелі сотень американських військових в регіоні, а також нібито планував нові масштабні атаки.

Саме ці наміри Трамп назвав головною причиною замаху на іранського генерала, представники його адміністрації відмовилися вдаватися в деталі і оприлюднити дані розвідки. Це стало приводом для критики з боку демократів та опозиційно налаштованих американських ЗМІ, які прийшли до висновку, що Трамп не мав чіткого плану дій щодо Ірану і за звичкою діяв імпульсивно.

Як розповіло джерело The Washington Post в Білому домі, Трамп нібито говорив своїм радникам, що атака на Сулеймані буде політично популярною, а Іран "не зробить нічого надто дурного" у відповідь.

За досить поширеною версією, американський президент вирішив використати ситуацію, щоб відвернути увагу від триваючого процесу імпічменту і підняти патріотичні настрої в суспільстві. А на тлі цих подій демократи з їх критикою і звинуваченнями на адресу президента і верховного головнокомандувача виглядали б непереконливо.

Після вбивства Сулеймані Вашингтон і Тегеран кілька днів показово підвищували градус конфлікту. Трамп у своєму Твіттері заявив, що США можуть завдати удари по 52 об'єктах в Ірані, зокрема "важливим для іранської культури". 52 – символічне число, саме стільки американців близько півтора років перебували в заручниках після атаки на посольство США під час Ісламської революції.

Подібні загрози, більш характерні для "Талібану" або ІДІЛ, поставили в глухий кут навіть керівництво Пентагону, і судячи з усього були характерною для американського президента самодіяльністю, а не реальними військовими планами.

В Ірані тим часом барвисто розмальовували майбутній акт відплати за вбивство Сулеймані, погрожуючи не тільки США, але і їх союзникам у регіоні, у першу чергу, Ізраїлю (який, правда, не підтримав дії Вашингтона). Втім, загрози "зрівняти з землею ізраїльські міста" в Ірані звучать регулярно з року в рік, і майже ніколи не супроводжуються реальними діями.

Розплата все ж настала через п'ять днів після вбивства Сулеймані. І на символізм Трампа в Ірані відповіли своїм символізмом – ракетний удар по двох американських базах в Іраку було нанесено в ніч на 8 січня, рівно в той час доби, коли загинув іранський генерал.

В Корпусі вартових ісламської революції заявили, що внаслідок атаки загинули близько 80 осіб, але ця інформація, судячи з усього, була спрямована на внутрішню публіку. Офіційні особи США та Іраку заявили, що атака обійшлася без жертв.

Більшість американських політичних коментаторів відзначають, що Іран, швидше за все, саме до цього і прагнув, тому і атака була порівняно невеликою за масштабом – лише два десятки ракет.

Зате Тегеран показав всьому світу, що в принципі готовий до відкритого нападу на американські військові об'єкти, причому ювелірно точного, без шкоди для живої сили противника.

"Іран прийняв і закінчив пропорційні заходи самооборони згідно із статтею 51 Статуту ООН. Ми не прагнемо до ескалації війни, але будемо захищати себе від будь-якої агресії", - заявив незабаром після атаки глава МЗС Ірану Джавад Заріф.

Досить спокійний тон цієї заяви контрастує з триваючими погрозами з боку інших іранських топ-чиновників нанести удари по Ізраїлю і Об'єднаним арабським еміратам у разі, якщо США завдадуть якого контрудару.

США тим часом не поспішають розкручувати конфлікт далі, негайної військової реакції на напад іранців не послідувало. "Все добре!" – так Трамп прокоментував події у своєму Твіттері, нагадавши про те, що США мають "найпотужнішу армію в світі". Вже у середу на брифінгу американський президент також не став нагнітати ситуацію, пообіцявши лише посилити економічні санкції проти Ірану, але і словом не обмовився про будь-які військові дії у відповідь.

Як зазначає CNN, дії Ірану можуть бути і хитрістю – щоб створити у Вашингтона помилкове враження про слабкість іранських збройних сил і їх нездатність нанести американцям дійсно серйозну шкоди. Але більш пріоритетна інша версія – влада і США, і Ірану розуміє, що масштабна війна не піде на користь ні одним, ні іншим, і зараз шукають спосіб деескалації конфлікту. Обмін публічними заявами при цьому, безумовно, буде продовжуватися.

Вищий керівник Ірану Алі Хаменеї зажадав, щоб американські війська були виведені з близькосхідного регіону. В першу чергу, мова йде про Ірак, де на тлі всіх подій парламент вимагає виведення з країни п'ятитисячного американського контингенту.

Трамп уже заявив, що не піде на це, хоча раніше Пентагон надіслав іракській владі лист з готовністю виконати їх вимогу. Проте в Білому домі цей лист назвали помилково відправленою чернеткою.

Український слід

Буквально через пару годин після ракетної атаки на Ірак розбився літак Міжнародних авіаліній України, який прямував з Тегерана в Київ. Літак впав через кілька хвилин після зльоту, загинули всі, хто знаходився на борту: 167 пасажирів (переважно громадяни Ірану і Канади) і дев'ять українських членів екіпажу. Природно, ця катастрофа опинилася в центрі уваги світових ЗМІ, в контексті того, що відбувається зараз на Близькому Сході.

Відразу після трагедії іранська влада заявила, що катастрофа не пов'язана з бойовими діями, а викликана загорянням двигуна літака. Версію про теракт або ракетну атаку відразу виключили і в українському посольстві в Ірані, але пізніше виправили повідомлення, зазначивши, що "інформація про причини катастрофи з'ясовується комісією". Про необхідність відпрацювати всі версії заявив і Володимир Зеленський, котрий екстрено перервав свій візит в Оман.

В авіакомпанії МАУ заявили, що Boeing 737-800, який зазнав катастрофи, був новим і справним літаком 2016 року випуску, з досвідченим екіпажем, що пройшов весь необхідний інструктаж і відпочив перед польотом. А іранська влада заявила, що не передасть чорні ящики виробнику, компанії Boeing.

Звичайно, такі заяви дають чудову грунт для різних конспірологічних теорій, які вже активно циркулюють в українському медіапросторі. Не залишилися осторонь і російські пропагандистські ЗМІ, які активно сіють сумніви в тому, що падіння літака було викликано технічними причинами.

Росії нинішня ескалація конфлікту цілком може піти на користь. І не тільки тому, що РФ може шантажувати світ своєю допомогою Ірану і вимагати поступок, наприклад, щодо Донбасу. На тлі новин з Близького Сходу на п'ять відсотків зросла ціна на нафту, хоча потім і трохи пішла на спад. За прогнозами агентства Fitch, у разі подальшої ескалації конфлікту, ціна нафти марки Brent може підскочити до 70-80 доларів за барель (на даний момент – близько 67$).

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся