Режим економії: чим уряду Гончарука загрожують проблеми з держбюджетом

Вже на початку року влада зіткнулася з недобором у держбюджет. Ключові проблеми – зміцнення курсу гривні та завищені очікування уряду від розвитку економіки.

Паніка на фінансових ринках через коронавірус лише посилила проблеми Кабміну, змусивши чиновників всерйоз задуматися про перегляд держбюджету і відкласти деякі несоціальні витрати. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

В уряду Олексія Гончарука виникла проблема з наповненням держбюджету. Це стало одним із приводів для Офісу президента, щоб дорікнути прем'єру у незадовільній роботі.

З початку року недобір у держскарбницю склав близько 17,2 млрд гривень, або 12% від плану, випливає з оперативних даних Держказначейства станом на 28 лютого. Левова частка цієї суми – 14,1 млрд гривень – невиконання плану митниці.

"Є обнадійлива інформація, що у лютому статистика буде краще як мінімум від податкового відомства. Але просідання на митниці буде зберігатися досить суттєвим", – упевнений радник президента, член наглядової ради Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Митницю підвів курс гривні. Розмитнення імпортних товарів відбувається з розрахунку ціни у доларах або євро. До того ж деякі ставки акцизів, як, скажімо, у випадку з дизельним паливом, прив'язані до євро. І як тільки гривня починає зміцнюватися, митні надходження у національній валюті скорочуються та відстають від плану.

У січні середній курс склав 24,1 гривень/долар, тоді як у держбюджеті на цей рік заклали 27 гривень/долар. У лютому курс також був не на користь митниці, знаходячись у межах 24-25 гривень/долар.

Ще один фактор, що вплинув на падіння надходжень, – обсяг імпорту: на початку року він зріс трохи більше ніж на 1% при прогнозі річного зростання більш ніж на 11%. До того ж нижче прогнозованих опинилися ціни на газ, який країна багато імпортує. Крім того, це позначилося і на нижчих надходженнях з рентної плати за видобуток газу.

Іншими словами, все це – привід, щоб переглянути макроекономічний прогноз і перерахувати показники держбюджету.

Приховані загрози

На недобір у держбюджет також вплинуло те, що у кінці минулого року були великі авансові платежі по податках, каже виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Дмитро Боярчук. Втім, вже у лютому Податкова служба ситуацію дещо вирівняла, більш ніж на 7% зібравши більше плану.

"За курсом ситуація теж повинна вирівнятися до другого півріччя. Але зараз з'явився інший ризик, пов'язаний з досить нервовою ситуацією на світових ринках через коронавірус", – зазначив співрозмовник.

Минулого тижня на фондових ринках по всьому світу обвалювалися котирування, що дало ґрунт для розмов про можливий початок нової фінансової кризи. Для України це важливо, насамперед, у світлі зниження цін на товари українського експорту – аграрну продукцію, метали, руду. Скорочення валютної виручки від експортерів може незабаром спричинити тиск на валютний ринок, що своєю чергою позначиться і на зростанні цін.

Якщо говорити про короткострокову перспективу, то інвестори, які підігріваються панікою через коронавірус, можуть втратити інтерес до українських держоблігацій, що ускладнить і так вкрай незавидне становище уряду. І тоді у кращому випадку займати доведеться дорого, у гіршому – ні в кого.

Ще одна проблема уряду – частину прибутку НБУ, яку регулятор перераховує до держбюджету. Є ймовірність, що у цьому році надходження від Нацбанку виявляться менше, ніж передбачено в держбюджеті, якщо прибуток НБУ за 2019 рік буде нижче планового.

"Потрібно чітко розуміти, що перегляд бюджету неминучий. Але це не варто робити найближчі кілька місяців, поки не буде зрозуміло, як розвивається ситуація у світі. Інакше перегляди доведеться робити кілька разів", – впевнений Дмитро Боярчук.

Міністр Оксана Маркарова в одному з інтерв'ю заявила, що коригування буде залежати від оновленого макропрогнозу, який на початку березня має подати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Про це говорив і прем'єр-міністр Олексій Гончарук, анонсуючи перегляд бюджету вже навесні.

Жити за коштами

У Мінфіні запевняють, що попри недобір по бюджету, захищені статті фінансуються у повному обсязі. Але на деяких витратах на початку року вдалося зекономити. За рахунок зміцнення курсу гривні та зниження ставок по внутрішніх держоблігаціях на обслуговування держборгу витратили на 3,4 млрд гривень менше, ніж планували.

На 6,7 млрд гривень виявилися меншими витрати на соціальні потреби, головним чином через те, що зменшилась кількість одержувачів субсидій. Цьому допомогли тепла погода і, як запевняють в Мінфіні, швидший ріст доходів населення, ніж тарифів ЖКГ.

Втім, Кабміну все ж доведеться провести ревізію витрат, притримавши деякі з них, запевняють опитані експерти. "Як правило, в таких ситуаціях граються з видатками розвитку та інвестиційними програмами, скажімо, будівництвом якихось об'єктів. Такі витрати можуть перенести на кінець року", – пояснює Дмитро Боярчук.

Ревізія точно не торкнеться соціальних витрат, принаймні, тих, які вже були заплановані. Це захищені статті, до яких відносяться пенсії, соціальні витрати, зарплати. "Тут, звичайно, без варіантів, або будуть додатково брати у борг або, якщо все дуже погано, будуть брати у борг у Національного банку. Якщо, звичайно, вмовлять НБУ це зробити", – міркує співрозмовник.

"Зараз всі в очікуванні. І ніхто не може чітко сказати, чи справді все настільки катастрофічно, щоб включати друкарський верстат або вчиняти якісь інші традиційно кризові заходи", – додав Боярчук.

Олег Устенко погоджується, що все, що відноситься до групи несоціальних витрат, можна переносити на наступні періоди, поки ситуація не стабілізується. "Або, в крайньому разі, йти на зменшення частини несоціальних витрат", – пояснює експерт.

Але паралельно, на думку Устенка, необхідно шукати інші компенсатори. В ідеалі – це наведення порядку на митниці, у тому числі з використанням максимально жорстких заходів. Варіант на крайній випадок – збільшення дохідної частини бюджету шляхом коригування деяких податків, вважає економіст.

"Як правило, країни, які стикаються з подібного роду проблемами, можуть збільшувати ставку ПДВ. Не різко, на 1-2 процентних пункти. Це може бути додатковим компенсатором. Але є ризик, що у такому випадку буде збережено високий рівень "тіні" в економіці", – зазначив Устенко.

У будь-якому випадку, проблеми, які накопичилися в економіці, самою лише зміною цифр у держбюджеті вирішити не вдасться. Тут від уряду потрібні більш рішучі кроки. "Вже очевидно, що епоха економічного романтизму підходить до завершення. Без грошей рухати країну буде вкрай важко. І це, схоже, розуміють усі", – впевнений Олег Устенко.

Вкрай необачно у цій історії було б залишитися без зовнішньої фінансової підтримки, враховуючи пікові виплати уряду за зовнішніми боргами. Але досі немає ясності щодо нової кредитної програми МВФ для України, про яку сторони домовилися ще у кінці минулого року.

Зволікання з виконанням вимог Фонду, особливо у частині відшкодування збитків з екс-власників неплатоспроможних банків, стало головною перешкодою на шляху до нової програми. Причому в даному випадку важливі не стільки гроші МВФ, скільки позики від інших кредиторів, які очікують позитивного рішення Фонду по Україні.