ua en ru

У Раді пояснили, чому "мовний закон" не оцінювала Венеційська комісія

У Раді пояснили, чому "мовний закон" не оцінювала Венеційська комісія Фото: Микола Княжицький (РБК-Україна, Віталій Носач)

У комітеті ВР зазначили, що міжнародних партнерів вдалось переконати у демократичності "мовного закону"

"Мовний закон" - законопроект "Про функціонування української мови як державної" не оцінювала Венеційська комісія, адже він не може обмежувати права національних меншин та мов корінних народів. Про це повідомив голова комітету з питань культури та духовності, нардеп Микола Княжицький, передає кореспондент РБК-Україна.

За словами нардепа, щодо необхідності направлення документу на оцінку комісії були проведені дипломатичні переговори.

"За це (відправлення закону на оцінку Венеційської комісії, - ред.) лобіювали представники тих урядів, які критикували нас за закон "Про освіту". Зокрема, Угорщини і деяких інших країн. Але ми провели серйозні дипломатичні переговори, в тому числі з керівництвом Європейського парламенту, з керівництвом НАТО, яке ми відвідали разом з головою ВР", - повідомив Княжицький.

Парламентар зауважив, що міжнародних партнерів вдалось переконати у демократичності "мовного закону".

"Ми переконали в тому, що цей закон є демократичним, яким він і є, і прийняття цього закону сприятиме захисту української мови і жодним чином не буде обмежувати прав національних меншин та мов корінних народів", - додав він.

Нагадаємо, Рада у вівторок, 12 березня, розпочала розгляд правок до "мовного закону" - законопроекту №5670-д про функціонування української мови як державної. До проекту до другого читання подані 2082 правки.

Як писало РБК-Україна раніше, 28 лютого парламент перейшов до розгляду "мовного закону" у другому читанні. Однак розгляд обмежився лише вступним словом голови профільного комітету, до правок нардепи так і не переходили.

Додамо, в підготовленому до другого читання законі про функціонування української мови як державної передбачені адміністративні штрафи до майже 7 тисяч гривень. Так, штрафи будуть стосуватися підприємницької діяльності, що здійснюється у публічній сфері. Зокрема, штрафи становитимуть від 5100 до 6800 гривень.