У Верховній раді пояснили, як притягуватимуть народних депутатів до відповідальності. Про це заявив заступник глави комітету Верховної ради з організації державної влади Олександр Качура, передає кореспондент РБК-Україна.
Він зазначив, що доступ до речей, документів, житла народних обранців буде надаватися за рішення суду, а не за згодою парламенту.
"Наприклад, є повідомлення про вчинення злочину. Генпрокурор вносить запис до ЄРДР про вчинення такого кримінального правопорушення та розпочинає розслідування. Щоб за процедурою отримати тимчасовий доступ до речей, документів, житла народного депутата та телефонних розмов, звертається до апеляційної інстанції з відповідним клопотанням працівників Генеральної прокуратури і отримує відповідне рішення суду", - заявив Качура.
Голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський наголосив, що після відкриття кримінальної справи генпрокурором розслідування буде вести Державне бюро розслідувань, а вручати підозру зможе тільки генпрокурор.
"Саме до підслідності ДБР відносяться злочини, які вчиняються народними депутатами. Тому внесення до ЄРДР здійснюється генпрокурором, розслідувати будуть слідчі ДБР, а якщо буде виникати питання щодо повідомлення про підозру, коли вже зібрані певні докази, то знову бере участь генеральний прокурор. Найбільш спірне питання - затримання народних депутатів. Тут має винести відповідне рішення слідчий суддя апеляційної інстанції, тобто обласного суду. Так, наприклад, отримується право на прослушку або негласні слідчі дії щодо будь-якого громадянина, так саме буде щодо депутата… Якщо справа стосуватиметься корупційних злочинів, то тут включається не апеляційний суд, а ВАКС", - додав Монастирський.
Автори законопроекту наголошують, що Верховна рада більше не має надавати ніяких дозволів на притягнення депутата до відповідальності. Парламентарі будуть захищені від політичного переслідування, не будуть нести відповідальність за висловлювання, парламентську діяльність та голосування.
Відповідаючи на питання, чи зможуть нардепи втекти закордон, Монастирський наголосив, що відомості до ЄРДР будуть вноситись впродовж 24 годин після заяви про вчинення злочину.
"Якщо є заява про можливі відомості щодо вчинення злочину, вона має бути зареєстрована в ЄРДР протягом 24 годин. Окрім цього, якщо особу застали під час вчинення злочину, вона може бути одразу затримана, власне після цього буде вже отримана відповідна ухвала суду", - додав Монастирський.
Заступник голови комітету з питань антикорупційної політики Галина Янченко заявила, що фракція "Слуга народу" звернеться до президента з проханням визначити законопроект як невідкладний. Дедлайн прийняття цього законопроекту в другому читанні і в цілому - 31 грудня 2019 року.
Нагадаємо, в Раду сьогодні внесли депутатський законопроект, яким пропонується дозволити прослушку народних депутатів. Монастирський підкреслював, що закон повинен бути прийнятий до 1 січня 2020 року.
Як писало РБК-Україна, 4 жовтня нардепи в повторному другому читанні схвалили законопроект №1009 авторства президента Владимира Зеленського, яким у першому читанні пропонувалося дозволити прослушку народних депутатів. Але до другого читання дозвіл на прослушку прибрали з документа.
Зокрема, комітет ВР з питань правоохоронної діяльності підкреслював, що недоцільно в законопроекті Зеленського піднімати це питання. Члени комітету рекомендували розробити окремий закон.
Так, 19 вересня Верховна рада відправила на повторне друге читання законопроект №1009, котрий передбачав дозвіл на прослушку нардепів.