Крайня міра: що потрібно знати про рішення РНБО і президента ввести воєнний стан

Чому влада вирішила ввести воєнний стан

У неділю вранці, 25 листопада, два малі броньовані катери "Бердянськ" і "Нікополь" і буксир "Яни Капу" почали перехід з Одеси до Маріуполя через Чорне та Азовське моря. Біля Керченської протоки їх зустріла група російських військових кораблів. В проходженні через протоку українським судам було відмовлено. Пізніше буксир "Яни Капу" був узятий на таран російським кораблем "Дон".

Українські кораблі розвернулися, але вже після виходу з протоки вони були атаковані і взяті штурмом. Російські кораблі відкрито застосовували зброю на ураження, в результаті чого 23 українці потрапили у полон, з них шестеро отримали поранення. У прикордонному управлінні ФСБ в окупованому Криму заявили, що кораблі ВМС України будуть доставлені в місто Керч.

У кінці вересня аналогічний морський перехід з Одеси в Маріуполь здійснили пошуково-рятувальне судно "Донбас" і буксир "Корець". По дорозі їх супроводжували російські кораблі і авіація, але тоді похід закінчився без інцидентів.

Нинішній випадок російської агресії виділяється тим, що вперше російські збройні сили відкрито застосували силу проти України. "П'ять років Росія веде гібридну війну проти України, але вперше вони неприховано атакували збройні сили України, раніше це робилося приховано, раніше вони використовували своїх військових без розпізнавальних знаків", - заявив секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олександр Турчинов на екстреному засіданні Радбезу. Саме відкритий характер агресії, судячи з усього, і став приводом говорити про введення воєнного стану.

Раніше Петро Порошенко та інші представники влади висловлювалися категорично проти воєнного стану. "У воєнному стані заборонені поставки зброї, продукції подвійного призначення, а нам треба виграти війну", - говорив президент влітку 2014 року. "Нам МВФ як воюючій країні скаже, що грошей не дамо, тому що є статут Міжнародного валютного фонду. Ми дуже потребуємо зараз фінансової допомоги", - заявляв на початку 2015 року голова парламентського комітету з нацбезпеки і оборони Сергій Пашинський.

Хто і як буде вводити воєнний стан

Згідно з процедурою, президент видає указ про введення воєнного стану, який протягом двох днів повинна затвердити Верховна рада, і після цього рішення вступає в силу. Голова Верховної ради Андрій Парубій заявив, що депутатів терміново скликають у парламент на 16:00 26 листопада.

В указі президента повинно бути прописано обґрунтування, строки та масштаби введення воєнного стану. Судячи з того, що на засіданні РНБО не йшлося про якусь конкретну територію, то ввести воєнний стан терміном на 60 днів планується на всій території України. Режим воєнного стану може закінчитися і раніше, президентові достатньо буде видати відповідний указ.

Що передбачає воєнний стан

Воєнний стан – особливий режим функціонування країни, при якому можуть бути обмежені багато прав і свобод громадян. Це питання регулюється законом про правовий режим воєнного стану. Наприклад, може вводитися обов'язкова трудова повинність, відчужуватись будь-яке особисте майно, обмежуватися пересування громадян і вводитись комендантська година, обмежуватися або заборонятися торгівля зброєю, алкоголем і ліками, обмежуватися свобода преси і користування інтернетом, аж до повної заборони.

Але це не означає, що всі ці заходи можуть застосовуватися на практиці у повному обсязі. В указі президента буде наведено вичерпний перелік обмежень і заборон.

При цьому Порошенко на засіданні РНБО додав, що воєнний стан не призведе до обмеження прав і свобод громадян. Очільник Мінінформполітики Юрій Стець запевнив, що ніякої цензури в ЗМІ вводитися не буде. Голова Нацбанку Яків Смолій додав, що ці рішення не вплинуть на роботу банківської системи країни. Рух громадян України через держкордон також обмежуватися не буде, а ось окремим категоріям громадян РФ може бути відмовлено у в'їзді в Україну. Поліція вже перейшла на посилений режим роботи.

Окремо Порошенко кілька разів підкреслив, що введення воєнного стану не передбачає ніяких наступальних дій української армії, а також відмови від мирного врегулювання на Донбасі. Масову мобілізацію поки не проводять, хоча Порошенко попросив ветеранів "бути напоготові".

Чи вплине воєнний стан на вибори

Якщо Верховна рада підтримає введення військового стану на 60 днів, то він триватиме приблизно до кінця січня. При цьому з 30 грудня в Україні повинна офіційно початися виборча кампанія. Закон про правовий режим воєнного стану прямо забороняє проведення будь-яких виборів в цей період.

Але в законі чітко не прописано, чи заборонено під час воєнного стану проводити попередні фази виборчого процесу: висувати кандидатів, формувати виборчкоми і так далі. Швидше за все, якщо воєнний стан триватиме заплановані 60 днів, то початок кампанії, а, отже, і дату виборів, доведеться зрушити приблизно на місяць, з кінця березня на кінець квітня поточного року.

Чи вплине воєнний стан на роботу України з МВФ

Ухваливши держбюджет на 2019 рік, Україна розраховує підписати з МВФ нову програму stand-by на 3,9 млрд доларів. У соціальних мережах і в телевізійних ефірах деякі експерти і аналітики висловлюють думку, що після запровадження воєнного стану Фонд може призупинити переговори з Україною.

Втім, формально у МВФ немає заборон на кредитування країни, в якій оголошено воєнний стан. Як пояснив член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран, вважається, що МВФ не має фінансувати війну. Але в даному випадку Україні це не загрожує, оскільки програма stand-by не передбачає, що кредит Фонду може потрапляти в бюджет країни і витрачатися на військові цілі. "Весь stand-by йде у золотовалютні резерви НБУ, не має ніякого відношення до доходів держбюджету, навпаки, цей кредит ще потрібно обслуговувати", - говорить аналітик.

Як у світі відреагували на ці події

Західні країни стали на бік України в історії з агресією РФ у Керченській протоці. "НАТО повністю підтримує суверенітет України та її територіальну цілісність, включаючи її навігаційні права в її територіальних водах. Ми закликаємо Росію забезпечити безперешкодний доступ до українських портів в Азовському морі відповідно до міжнародного права", - заявила прес-секретар НАТО Оана Лунгеску. "Провокаційні атаки щодо суверенітету України є абсолютно неприйнятними", - зауважив конгресмен США Брайан Фіцпатрік.

З заявами на підтримку України виступили також Румунія, Польща, Литва, Латвія, Естонія, Канада та інші країни. Тоді як Євросоюз вийшов з дуже обережною заявою. Визнаючи незаконність анексії Криму, будівництва кримського моста і наступних подій, прес-секретар ЄС із зовнішньої політики Майя Косьянчіч закликала всі сторони "діяти з максимальною стриманістю".

О шостій вечора за київським часом ситуація в Азовському морі буде розглянута на екстреному засіданні Ради безпеки ООН в Нью-Йорку.