Двоголовий Київ: як команда Зеленського забирає у Кличка контроль над столицею

Київ незабаром може отримати ще одного керівника. Колишній гендиректор телеканалу "1+1" Олександр Ткаченко претендує на посаду голови Київської міської державної адміністрації (КМДА). Він же може скласти конкуренцію Віталію Кличко на наступних виборах мера столиці. 

Дата цих виборів поки невідома, але якщо їх не вдасться провести навесні разом з місцевими виборами по всій країні, в "Слузі народу" вже підготували ґрунт для переобрання Київради та мера. Докладніше про те, як команда Зеленського намагається взяти під контроль столицю – в матеріалі РБК-Україна.

Уряд незабаром може затвердити народного депутата від "Слуги народу" Олександра Ткаченка на посаду голови Київської міської державної адміністрації. Днями він підтвердив, що збирається очолити КМДА, подавши декларацію кандидата на цей пост. У цьому кріслі Ткаченко змінить Віталія Кличка, який поєднував посади голови міської адміністрації і мера протягом останніх п'яти років.

Прийшовши до влади, команда Зеленського, зокрема голова його Офісу Андрій Богдан, не приховувала бажання забрати у Кличка керівництво столицею. Частково це можна зробити, змінивши главу КМДА. Його, на відміну від мера, призначає і звільняє президент за поданням Кабінету міністрів.

По суті, тепер в Києві буде два керівника – Кличко, який залишиться в кріслі мера щонайменше до наступних виборів, і глава столичної адміністрації Ткаченко, в якості "наглядача" за мером і міськрадою.

"Тепер до виборів Ткаченко буде виховувати Кличка", – говорить один зі співрозмовників РБК-Україна в команді Зеленського. Втім, пост глави міської адміністрації може стати для Ткаченка і стартовим майданчиком для боротьби за посаду мера Києва.

Крім того, варто відзначити, що прем'єр-міністр Олексій Гончарук, який підписує подання на посаду голови КМДА, знаходиться у непоганих стосунках з ресторатором Сергієм Гусовським, який має політичні амбіції у столиці.

Сфери впливу

Безуспішні спроби Кличка відстояти право обіймати обидві посади тільки загострили конфлікт з главою ОП Андрієм Богданом. Наприкінці вересня мер подав позови проти Богдана та Кабміну через рішення про його звільнення. Апелюючи до роз'яснення Конституційного суду від 2003 року, він і його прихильники наполягали, що керівником КМДА може бути тільки обраний на виборах Київський міський голова.

У будь-якому разі, новий законопроект про столицю, внесений Ткаченко і групою депутатів від "Слуги народу", в майбутньому зніме це питання. Згідно з документом, посаду мера і голови Київської міської держадміністрації не може займати одна і та ж людина. Минулого тижня Верховна рада голосами депутатів монобільшості і десяти позафракційних парламентарів прийняла проект закону №2143-3 в першому читанні.

Законопроектом передбачено, що мер, як і раніше, буде очолювати Київську міськраду. Чисельність її депутатів скоротять зі 120 до 80 осіб. Згідно з проектом, тепер вони будуть отримувати зарплату за свою діяльність. Для прийняття рішення Київраді буде достатньо третини голосів депутатського корпусу.

Замість КМДА виконавчим органом міськради стане магістрат. Йому перейде частина повноважень Київської міської держадміністрації, зокрема, відповідальність за цільове призначення земельних ділянок у Києві.

Магістратом також буде керувати мер. Тоді як глава КМДА буде контролювати дотримання законів місцевою владою і координувати діяльність територіальних органів виконавчої влади.

По-друге, документом пропонується відновити районні ради в Києві, ліквідовані Януковичем у 2010 році. У кожній з таких рад буде по 20 депутатів. У районах за рішенням їх рад може бути створена ратуша — центр надання адміністративних, соціальних та інших послуг.

По-третє, законопроект закріплює процедуру проведення виборів у Києві. Як і в 2015 році, вибори до Київради планують проводити за пропорційною системою з відкритими списками, а вибори мера у два тури, якщо в першому ніхто з кандидатів не набере 50%. Для виборів у райради буде діяти мажоритарна система.

Мер Києва Віталій Кличко розкритикував документ провладної партії, заявивши, що "цей безглуздий закон" суперечить інтересам киян. За його словами, КМДА фактично хочуть наділити функціями правоохоронного органу.

"Призначений голова КМДА зможе призупиняти рішення органів місцевого самоврядування. Тобто з КМДА роблять аналог прокуратури, що грубо порушує Конституцію", – вважає Кличко.

За його оцінкою, в законопроекті, серед іншого, немає чіткого переліку повноважень Київського міського голови і голови КМДА. А тому залишається питання, чи не будуть їх повноваження перетинатися, зазначив мер.

У "Слуги народу" не виключають, що до другого читання в текст документа можуть внести чимало поправок. "Зараз Кличко залучив іноземне лобі, щоби всіляко збити законопроект. Вони вже направили свої зауваження до документа в комітет з питань держвлади і місцевого самоврядування", – розповів РБК-Україна співрозмовник в команді Зеленського.

Варто зазначити, що у Кличка поки що є можливість сплутати карти своєму наступнику на посаді керівника КМДА. Відповідно до чинного закону про столицю, саме мер призначає заступників голові міськадміністрації за погодженням з президентом і Кабміном. У той же час в схваленому в першому читанні законопроекті таких посад не передбачено.

Вибори на паузі

Очевидно, з повним перезавантаженням влади в Києві в "Слузі народу" вирішили почекати, оскільки в новому законопроекті про столицю не прописана конкретна дата виборів. У першому варіанті документа №2143, який запропонувала президентська фракція, зазначено, що вибори мера та міськради пройдуть у Києві 8 грудня. Об'єктивно організувати вибори на цю дату виявилося нереально.

"Враховуючи всі законодавчі процедури і терміни, місцеві вибори у Києві можуть відбутися не раніше ніж у січні-лютому. Однак, якщо місцеві вибори по всій країні – перші вибори у відповідності з реформою адміністративно-територіального устрою – відбудуться навесні, то, можливо, не буде сенсу розводити їх за часом з різницею в місяць або два", – розповів РБК-Україна перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко.

Але проведення перших місцевих виборів навесні поки залишається під питанням. У Зеленського наполягають, що вони повинні пройти після завершення реформи децентралізації, яка вимагає внесення змін до Конституції. Однак можливість зібрати 300 голосів, щоб переписати адміністративно-територіальний устрій країни в Основному законі, поки викликає сумніви.

"Не виключено, що місцеві вибори можуть пройти і восени, коли заплановані чергові вибори, або ще пізніше. Все залежить від того, чи вдасться прийняти зміни в Конституцію і коли", – зазначив у розмові з виданням один з членів команди Зеленського.

Тим часом 19 вересня Кличко звернувся до парламенту з проханням розпустити Київраду, яка вже майже п'ять місяців не збиралася на засідання через відсутність кворуму, і призначити дострокові вибори.

В оточенні мера переконані, що київські депутати навмисно саботують роботу міськради і тут не обійшлося без впливу Офісу президента. На Банковій, в свою чергу, проблему з Київрадою розцінюють як доказ того, що Кличко втратив контроль над столицею.

Що робити зі зверненням з приводу Київради у "Слузі народу" ще не вирішили. "За законом у нас є 90 днів для його розгляду, вони закінчуються в кінці грудня. Причому це не означає, що ми зобов'язані прийняти рішення про розпуск. Ми повинні лише розглянути", – розповідає співрозмовник в оточенні Зеленського.

Крім того, на той випадок, якщо вибори в Києві вирішать проводити окремо, в команді президента вже підготували чернетку подання для відставки Кличка "з рішеннями судів про його незаконні дії", стверджує джерело.

Це дозволяє Верховній раді призначити дострокові вибори міського голови столиці, але з цим документом до парламенту повинен звернутися глава КМДА. Маючи на чолі міської адміністрації свою людину і більшість в Раді, для "Слуги народу" це не складе великої проблеми.

Хто проти Кличка

Раніше Кличко вже заявив, що буде знову балотуватися на наступних виборах мера міста. Проти нього в "Слузі народу" розглядають двох кандидатів – Олександра Ткаченка та Андрія Холодова, київського бізнесмена, обраного в парламент під номером 22 списку "Слуги народу".

"Скоріше, це буде Ткаченко. Холодов більше бачить себе у парламентській роботі", – говорить один зі співрозмовників у цій політсилі.

Сам Ткаченко на питання РБК-Україна про плани балотуватися в мери Києва прямо не відповів, уточнивши, що "до виборів потрібні екстрені заходи".

"На парламентських виборах у всіх київських округах перемогли кандидати "Слуги народу". Це чіткий сигнал того, що кияни хочуть змін. Довіра до чинного мера постійно падає, у столиці – наявна криза влади, депутати не довіряють Кличку, а він не може організувати роботу Київради. Питання перезавантаження влади в Києві – стоїть гостро", – додав парламентар.

За інформацією РБК-Україна, балотуватися в мери під брендом "Слуги народу" хоче бізнесмен і телеведучий Андрій Пальчевський, намагаючись заручитися підтримкою президентської партії.

Паралельно в медіа згадується інший кандидат, якого "Слуга народу" нібито може висунути на виборах міського голови – Євген Кошовий. Однак ця інформація не відповідає дійсності, заявили РБК-Україна в прес-службі "Студії Квартал 95". Це заперечують і співрозмовники видання в "Слузі народу".

Скласти конкуренцію Кличку може і шоумен Сергій Притула, який балотувався під 30-м номером списку партії "Голос" на останніх парламентських виборах. Згодом в Раду він не пройшов, проте, за інформацією РБК-Україна, може поборотися за посаду київського мера від "Голосу".

Шоумен свої плани на київські вибори поки не коментує. На запитання видання про можливе висунення Притули в партії "Голос" сказали, що "однозначно не будуть ігнорувати вибори в Києві".

"Ми обов'язково повідомимо про нашого кандидата в мери та кандидатів до Київської міської ради, як тільки буде відома вся офіційна інформація про проведення виборів", – пояснив РБК-Україна прес-секретар "Голосу" Ярема Дух.

Співрозмовник видання у команді Зеленського, посилаючись на закриті соцопитування, проведені з початку вересня, відзначає, що перше місце в рейтингу поки утримує Кличко. Тоді як дані по другому місцю відрізняються. В одних соцопитуваннях другим йде Ткаченко, в інших - Притула, але так чи інакше розрив між ними становить всього один-два відсотки.

Однак у другому турі розклад для Кличка може істотно змінитися. "За тими даними, які ми бачили, у другому турі Кличко може програти як Ткаченку, так і Притулі через його великий антирейтинг, який перевалює за 50%. Адже по аналогії з президентськими виборами, другий тур – це голосування не за кандидата, а проти", – зазначило джерело в оточенні Зеленського.