Нескінченний Brexit: чому Великобританія ніяк не вийде з Євросоюзу

Особливий статус по-ірландськи

Уряд консерваторів Терези Мей у січні зазнав найгучнішої поразки за всю багаторічну історію британського парламентаризму. Підготовлений Мей проект угоди про розрив з Євросоюзом 15 січня був відхилений Палатою громад з різницею у 230 голосів. Але вже на наступний день прем'єр взяла певний реванш – вотум недовіри, запропонований опозиційною лейбористською партією, не набрав достатньо голосів.

У кабінету міністрів було близько двох місяців, щоб підготувати новий проект угоди про вихід з Євросоюзу. Всі формальності треба було встигнути виконати до 29 березня. Напередодні серії вирішальних голосувань 12-14 березня Мей провела черговий раунд зустрічей з керівництвом ЄС. За його підсумками вона запропонувала депутатам ряд правок у свою основну угоду, які стосуються так званого "бекстопа" – особливого режиму для Північної Ірландії у разі виходу Великобританії з ЄС.

Ірландське питання, по суті, стало головною причиною всіх проблем з оформленням виходу СК з Євросоюзу. Єдиний сухопутний кордон між Королівством і рештою ЄС відокремлює британську Північну Ірландію від незалежної Республіки Ірландія. Зараз ця межа існує лише номінально, але в разі виходу Великобританії з ЄС там повинні знову з'явитися пропускні пункти, прикордонники і т. д. І в Лондоні, і в Брюсселі побоюються, що північноірландський збройний конфлікт, який де-факто закінчився двадцять років тому, у такому разі розгориться знову.

У разі якщо до кінця перехідного періоду, передбаченого в угоді Мей, тобто до кінця 2020 року, не вдасться якось вирішити проблему з кордоном, то включиться план "бэкстоп". Він передбачає, що Великобританія на невизначений час залишиться частиною єдиного митного простору ЄС, а Північна Ірландія ще й буде дотримуватися правил єдиного загальноєвропейського ринку з вільним переміщенням товарів, послуг, робочої сили і капіталів.

Особливий статус для проблемного регіону обурює прихильників єдності Великобританії (в першу чергу, союзників Мей з північноірландської демократичної юніоністської партії), а також тих, хто боїться, що "бекстоп" може тривати невизначено довгий час і що Лондон не зможе його розірвати в односторонньому порядку. Іншими словами, є ризик, що початкова ідея Brexit як такого знеціниться в очах його прихильників – розрив відносин з Євросоюзом і розбудова самостійної політики у всіх сферах, в першу чергу, економічній.

Мей запевняла депутатів парламенту в тому, що їй вдалося домогтися юридичних гарантій, згідно з якими Великобританія зможе по своїй волі вийти з режиму "бэкстоп". У свою чергу, глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер підкреслив, що нескінченно переглядати угоду ЄС не має наміру. "У політиці кожен отримує другий шанс, але третього не буде. Не буде подальших інтерпретацій, ніяких додаткових запевнень, якщо не вдасться провести повноцінне голосування. Саме ця угода – або Brexit може взагалі не відбутися. Настав кінець всіх переговорів", – заявив він.

Але Мей знову зазнала невдачі. Після того, як впливовий консерватор і екс-генпрокурор Великобританії Домінік Грів заявив, що ніяких додаткових гарантій Королівство насправді не отримало, доля голосування була вирішена. Палата громад минулого тижня вдруге відхилила проект Мей – 242, 391 – проти. Далі уряд виніс на розгляд питання про те, чи варто в принципі виходити з Євросоюзу за самого жорсткого варіанту – взагалі без якоїсь угоди. Такий варіант депутати також відхилили.

Не придумавши нічого кращого, британська влада прийняла рішення просити Євросоюз надати відстрочку Великобританії. ЄС повинен визначитися на саміті 21-22 березня. Причому необхідно, щоб це рішення прийняли всі країни-члени одноголосно.

До саміту Мей планувала ще раз спробувати винести свій проект угоди на голосування. І якщо б депутати з третьої спроби його все ж підтримали б, тоді відстрочка знадобилася на три місяці – до 30 червня, щоб британський парламент встиг ухвалити всі необхідні закони для підготовки нормального виходу з ЄС. Але, як заявив британський міністр фінансів Філіп Хеммонд, угоду внесуть до парламенту тільки якщо буде впевненість у тому, що депутати її підтримають. На думку більшості місцевих оглядачів, шанси на це тяжіють до нуля.

Таким чином, мова може йти про більш тривалу, ніж на три місяці відстрочку. І Євросоюз, в принципі, готовий іти назустріч офіційному Лондону, але повинен розуміти, чи є в цьому сенс. Просто відкладати вирішення проблеми в Брюсселі не хочуть. "Я буду звертатися до країн-членів ЄС з тим, щоб дати довгу відстрочку, якщо Великобританія вирішить переосмислити свою стратегію Brexit і побудувати навколо неї консенсус", – заявив голова Європейської ради Дональд Туск. І не виключено, що 29 березня, як і планувалося раніше, Великобританія все ж вийде з ЄС, без жодної угоди – усе залежить від підсумків саміту.

Біг по колу

Є кілька варіантів подальшого розвитку ситуації, якщо Євросоюз все ж погодиться дати відстрочку Великобританії. Варіант перший – внести чергові зміни в угоду про вихід з ЄС і спробувати втретє провести її через британський парламент. І хоча це відповідає політичному стилю Мей, яка намагається депутатів брати змором, шанси на успіх такого сценарію невеликі.

За останні пару місяців прем'єру вдалося схилити на свою сторону кілька десятків депутатів, але без серйозних змін в угоді відсутні голоси брати просто нізвідки. При цьому в Євросоюзі неодноразово підкреслювали, що про серйозні зміни в угоду не може бцти й мови. Та й в будь-якому випадку, для серйозних переговорів потрібно тривала відстрочка. А це означає, що Великобританії доведеться взяти участь у виборах в Європарламент в травні, що раніше підтверджувала і Тереза Мей, і Жан-Клод Юнкер. Враховуючи, що Королівство все ж рухається до виходу з Євросоюзу, участь у загальноєвропейських виборах виглядає досить абсурдно і не викликає оптимізму ні в Лондоні, ні в Брюсселі.

Другий сценарій – зміна уряду у Великобританії і/або перевибори. У січні Мей змогла залишитися на посаді лише з перевагою в 19 голосів. І опозиціонери-лейбористи в будь-який момент можуть знову винести питання про довіру уряду. У разі успішного голосування два тижні відводиться на формування нового кабінету міністрів, який повинен заручитися підтримкою депутатів. Якщо цього не станеться, оголошуються дострокові вибори.

Мей і сама може виступити з ідеєю про дострокове переобрання парламенту. Але, як показують результати останніх соцопитувань, склад нової Палати громад навряд чи буде сильно відрізнятися від нинішнього – консерватори отримають невелику перевагу над лейбористами.

Третій сценарій – повторний референдум щодо Brexit. 14 березня це питання було винесено на голосування у парламенті, але його підтримали лише 85 депутатів, 334 виступили проти. Тим не менш, такий варіант дедалі частіше обговорюється як можливий вихід з глухого кута, в який зайшла Великобританія. На даний момент, кількість противників Brexit перевищує кількість його прихильників на кілька відсотків. Ідею з повторним референдумом просувають лейбористи, але роблять це вельми своєрідно – приміром, відмовившись брати участь у відповідному голосуванні в парламенті минулого четверга.

Сама Мей в цьому плані категорична – раз жителі Королівства вже один раз висловили свою волю, треба шукати шлях, як її реалізувати. Теоретично, згідно з рішенням Європейського суду, можна обійтися і без референдуму, – СК може у будь-який момент в односторонньому порядку відмовитися від Brexit (наприклад, рішенням парламенту), і на тому історія буде закінчена. Але при поточному розкладі сил в Палаті громад цей варіант майже неможливий.

Нарешті, останній сценарій – вихід з Євросоюзу без усякого договору. Це може статися або 29 березня, якщо ЄС відмовиться надати відстрочку, або через кілька місяців, якщо за час відстрочки Брюссель і Лондон так і не зможуть ні про що домовитися. У такому разі Королівство чекають перебої з продовольством, 30% якого імпортується з ЄС, медикаментами та іншими товарами, проблеми з поїздками на континент і т. д. Саме до такого варіанту зараз найактивніше готуються у Великобританії.