У відпустку після перемоги. Як турбізнес виживає під час війни
Торік експерти з туризму прогнозували бум на мандрівки Україною: поступово знімали COVID-обмеження, а масові приїзди туристів з країн Перської затоки та інших держав показали, що наша країна цікава світу.
Через повномасштабне вторгнення Росії очікування на 2022 рік не збулися. Багато турфірм поставили роботу "на паузу" або зовсім закрилися. Особливо постраждали ті, які проводили мандрівки по Україні.
TRAVEL РБК-Україна дізнався у туристичних компаній, як війна змінила їх роботу та чи проводять тури по Україні в цей нелегкий час.
Поїздки без веселощів. Відновлення турів почалося у травні
Більшість опитаних нами співрозмовників у туркомпаніях, які займалися поїздками по Україні, заявляють про кардинальний спад діяльності. Частина фірм закрилася, інші й далі продають тури у відносно безпечні регіони - Львівщину, Закарпаття, екскурсії в Чернігів. Але кажуть, що доходи впали більш ніж на половину. Наші дзвінки на гарячу лінію двох великих компаній залишилися без відповіді.
З початку літа ми почали спостерігати деяке відновлення діяльності туроператорів, які спеціалізуються на внутрішніх подорожах. Хтось почав працювати ще з травня місяця, хтось відновив свою діяльність тільки нещодавно, говорить у коментарі РБК-Україна очільниця Державного агентства розвитку туризму Мар'яна Олеськів.
"Якщо порівнювати з минулим роком, то можна сказати, що ринок туроператорів діяльність яких стосується організації мандрівок Україною, поновив свою роботу десь на 20-50%.
Порівнюючи кількість ліцензій, які ДАРТ видав станом на 31 січня 2021 року з даними за 1 вересня 2022 року, можу зазначити, що кількість туроператорів, які займаються виключно організацією внутрішніх мандрівок лишалася незмінною – 363 компанії. А от кількість туроператорів, так званого "змішаного типу" - які займаються як організацією внутрішніх, так і закордонних мандрівок дещо зросла: з 2 486 до 2 499 компаній", - наводить статистику голова Держтуризму.
У ДАРТ кажуть, що за перші шість місяців 2022 року зафіксовано спад на 21% від діяльності туристичних операторів, які сплатили до держбюджету за перше півріччя 2022 року лише 83 млн. грн податків, тоді, як за аналогічний період у 2021 році ними у казну держави було сплачено 106 млн грн.
"Наразі важко сказати скільки туроператорів, які працюють на внутрішньому ринку припинили свою діяльність. Точну кількість ми зможемо визначити тільки на початку наступного року по звітній документації компанії. Та все ж хочу зазначити, що українці потроху почали дозволяти собі короткі подорожі країною з метою перезавантаження для того, щоб зберігати працездатність та психологічний спокій. І це дозволяє туроператорам, які займаються організацією мандрівок Україною, поновлювати свою роботу", - зауважує Мар'яна Олеськів.
Через війну постраждали і великі, і маленькі турфірми, каже РБК-Україна засновниця туристичних проектів Travel Ukraine & Travel Designer Надія Макаренко.
"На 2022 рік були великі сподівання. Завдяки державній промоції туризма для іноземців в 2021-му туристи з-за кордону все більше цікавилися Україною. Та і подорожі серед українців ставали популярніші. Все змінила повномаштабна війна. Логічно, що туризм відразу підпав під маркування "не на часі". Але через кілька місяців війни західні області почали спочатку обережно, а потім дедалі впевнеше проводити екскурсії. Тисячі українок з дітьми були змушені тікати від обстрілів і знаходили в цьому хоч невеличку розраду", - згадує вона ситуацію у перші місяці війни.
Туризм на заході України відновився ще у травні, а влітку в деяких місцях досягнув 50-80% від показників 2021 року, підтверджує у коментарі РБК-Україна директор львівського туроператора "Відвідай" Ігор Губіліт:
"В центрі та на півночі України також спостерігалося відновлення, але вже у менших масштабах, ніж на заході".
Попри віддаленість від регіонів з активними бойовими діями, компанії все ж довелося вносити зміни в роботу у нових реаліях.
"В першу чергу довелося пристосуватися до комендантської години, тому тури з нічними переїздами не проводимо. Також прийшлося скоротити тривалість частини турів та екскурсій, щоб потрапити до Львова до початку комендантської години і щоб люди вчасно добралися по домівках", - розповідає керівник компанії.
На початку сезону були складнощі із пальним для автобусів, ціни постійно змінювалися, але пізніше ситуація стабілізувалося. У зв'язку із війною змінилась тональність турів – туроператор не організовує в поїздках забав, весіль та святкувань.
"Але зауважили, що люди стали більше співати в автобусах, особливо патріотичних пісень. Збільшився попит на відвідування святих місць, монастирів, церков, де люди моляться за мир, за наших воїнів, членів родини, які воюють", - ділиться спостереженнями фахівець.
"Це моя друга жива екскурсія за літо". Гіди по всій країні втратили роботу
Тих об'ємів поїздок, які були до війни, зовсім немає, а екскурсії зібрати вкрай складно. Люди час від часу чимось цікавляться, щоб перезавантажитися, але їдуть кудись вкрай рідко. Зазвичай замовляють невеликі поїздки в гори, каже РБК-Україна гід із Закарпаття Сергій Прокоп:
"Але й у гори зараз не дуже комфортно, бо якраз недавно відбулося осіннє похолодання. В цілому ж туристичні фірми в більшості закрилися. Проте е є такі, що переформатувалися і потроху возять туристів. Це переважно ті, хто працює за невисокими цінами, на чомусь економлять".
Фото: Екскурсії Закарпаттям із Сергієм Прокопом (колаж РБК-Україна/Екскурсії Срібною Землею)
За його оцінками, із турфірм західного регіону не працює точно більше половини. Ті, що залишилися, для економії коштів перестали наймати гідів на місцях. Замість цього екскурсії проводить той гід, який супроводжує туристів від компанії. Через це практично всі місцеві екскурсоводи із невеликих туристичних міст залишилися без роботи.
"Зараз у наших колег немає замовлень екскурсійного супроводу на такі природні об'єкти як озеро Синевир, водоспад Шипіт. Туристи їдуть туди з керівником групи, відпочивають на природі, під час екскурсії щось почули, щось пропустили. Під час екскурсії замком Паланок можуть просто випустити у місто попити кави, прогулятися. І домовляються зустрітись після того у певний час", - зауважує він.
Те, що гіди по всій Україні масово втратили роботу, підтверджує і Надія Макаренко.
"У багатьох регіонах екскурсій та турів не проводять, бо це небезпечно для життя, і там мови не може бути про якийсь відпочинок. Гіди Одеси, Херсона та Миколаєва залишились без роботи. Гід Артем Васюта з Одеси мені розповів, майже всі колеги-гіди роз'їхалися. Сказав: "Це моя друга жива екскурсія за літо". Говорили ми з ним в кінці серпня. Гід та історик Анна Червак теж не покинула рідне місто, і активно розповідає про своє місто на просторах соцмереж", - переповідає вона історії зі спілкування з колегами.
Фото: Краєвиди Закарпаття (pixabay.com)
Багато гідів вступили до лав ЗСУ, щоб боронити нашу країну, звертає увагу Сергій Прокоп.
"Вони або воюють, або їх вже, на жаль, немає. Є екскурсоводи, які загинули на війні", - підкреслює він.
Сергій Прокоп каже, що запитував у готелів в Шаяні - 50-60% з них не витримують і ледь тримаються, бо великі затрати - податки, комунальні платежі. Туристів мало. Але все ж люди поступово приїздять, щоб трохи відпочити. Санаторії працюють: туди їдуть переважно пільгові категорії населення, також проходять реабілітацію поранені на війні захисники.
"Але я хочу підкреслити, що туризм не вмер повністю. Його відновлення буде залежати від того, як розвиватимуться події на фронті та від того, як швидко завершиться війна".
Замість екскурсій – збереження культурної спадщини
Багато туркомпаній почали займатись волонтерством, допомагають військовим на фронті. Турфірма "Україна Інкогніта" торік заснувала однойменну громадську організацію і займається пошуком та збереженням культурної спадщини.
"Не займаюсь туризмом, відколи війна. Займаюсь діяльністю громадської організації, яку ми створили у грудні минулого року. Туризм Україною перестав надихати - всюди руїни, які потрібно рятувати", - розповідає РБК-Україна Роман Маленков, директор туроператора та ГО.
Він називає туризм на руїнах замків, палаців, цвинтарів - історичної пам'яті - заробітчанством, бо туристичні фірми возять туристів "розкрученими" локаціями, але не доносять інформацію про інші пам'ятки, які продовжують руйнуватися. Наприклад, не розповідають, що в Київській області два десятки палаців, або що у Білій Церкві є шедевр українського модерну - водогін Даміловського.
"Ми зараз в експедиції. Завтра їдемо на козацький цвинтар у Залізнячці, будемо збирати облікову інформацію, для подальшого включення в Реєстр пам'яток. Там страшна, катастрофічна ситуація. Особливо нині, коли держава ігнорує подібні питання", - зазначає фахівець.
Він пояснює: захист таких пам'яток полягає у роботі з місцевими громадами: "Варто зрозуміти, що кожен такий хрест - це неймовірна пам'ятка, якій 100-300 років. Пам'ятка українського народу. Що їм загрожує? Наприклад, в одному селі хрести звалили трактором, бо заважали косити траву. Часто їх тягнуть на фундаменти як будматеріали".
Такі цвинтарі заростають чагарями, коріння яких руйнує кам'яні хрести. Хрести падають, вкриваються дерниною. Впливають на стан пам'яток і погодні умови: вологість, морози.
"Громада повинна спочатку зрозуміти, що це неоціненний скарб, що той, хто не турбується про могили предків, про історичну пам'ять - не має майбутнього. Місцеві громади повинні доглядати за цвинтарями і хрестами. Косити чагарі, підняти хрести, які впали. Співпрацювати із фахівцями для реставрації", - зауважує краєзнавець і мандрівник.
Також необхідно забезпечити охорону цих пам'яток - хоча б від членів громади. В першу чергу повинен бути охоронний знак. Важливо, щоб люди зрозуміли, що це величезна цінність:
"В багатьох країнах подібні цвинтарі охороняються ЮНЕСКО. У Вірменії, Боснії, а у нас це навіть не пам'ятки, офіційно. Немає процедури, за якою можна покарати варварів. Для держави це просто каміння", - нарікає експерт.
Він пояснює: давньоукраїнські кам'яні хрести - це історична пам'ять народу, а не просто вироби із каменю. Такі хрести також тесали у псково-новгородських землях, але дуже давно, ще в часи Русі. Знайдені в Україні перші по датам могили - козацькі, наступні - селянські, нащадків козаків, які за документами вже не числились козаками.
"Подивіться на карту козацьких цвинтарів на півдні України. Хіба це не найкращий доказ того, що південь здавна був українським? В Миколаєві, Херсоні, навіть в Очакові - повно "вати", яка каже, що українців там ніколи не було. Так от цвинтарі - прямий доказ", - наголошує Роман Маленков.
"Поїдемо після перемоги". Віртуальні екскурсії для підтримки гідів
Багато турфірм не можуть повноцінно вести туристичну діяльність, як раніше, каже Надія Макаренко.
"Серед них - і наша Travel Ukraine. Все, що залишається, це стратегія маленьких кроків. Коли виникає якась ідея, то прораховуємо, чи вдасться вийти хоча б "в нуль". Придумали ідею з онлайн-екскурсіями. Оскільки багато туристів кажуть: "Ось, переможемо і поїдемо в Миколаїв, Чорнобаївку чи Маріуполь. А якщо не чекати і здійснити таку подорож зараз, тільки віртуально?
Звісно, онлайн не занурить в атмосферу так, як справжня подорож, але вона підготує основу. Щоб людина розуміла, куди вона точно поїде після перемоги. А поки гід лагідно візьме за руку і перенесе в атмосферу цього міста", - описує вона ідею.
Фото: Екскурсоводи проводять віртуальні екскурсії під час війни (pixabay.com)
За її словами, гіди, які втратили роботу, нарешті відчули свою потрібність. А віртуальний "турист" за символічні 100 гривень дізнається щось нове про міста, якщо не може туди поїхати. Онлайн-екскурсії проводять щотижня 2-3 рази ввечері по буднях, після цього їх викладають на Youtube-канал.
"Це місточок обміну знаннями, теплого спілкування та підтримки. Ми тішимося з думки, що робимо корисну справу. І дякуюємо кожному гіду, хто долучився і кожному екскурсантів, які підтримали цю ініціативу. Крім півдня, є схід, північ, центр країни, куди також не доїжджають наразі туристи. Є Суми, Кропивницький, які часто залишають поза увагою. Або неоготичний палац на Житомирщині, який руйнується прямо зараз і який можна врятувати сьогодні.
Куди їздять відпочивати українці під час війни
За останній час смаки і вибір українців у мандрівках особливо не змінилися - як і в попередні роки вони хочуть Карпати, Закарпаття, замки заходу України, каже Ігор Губіліт.
"Нашій компанії не довелося особливо переформатовуватися. Це, мабуть пов’язано з тим, що у нас є біля 400 турів та екскурсій на різні тематику і смаки клієнтів. В залежності від ситуації, на щось попит зменшується, а на інше - росте", - зауважує керівник компанії "Відвідай".
Фото: Тур на квітування пізньоцвіту осіннього (Ігор Губіліт/надане РБК-Україна)
В цьому році був підвищений попит на тури, де є купання в термальних басейнах, річках, озерах. Це пов'язано із тим, що туристи не їхали на море півдня України, а за кордон не все мали настрій та можливості, пояснює Ігор Губіліт:
"З року в рік зростає попит на походи в гори, турфірми пропонують сотні маршрутів різної тривалості практично по всіх українських Карпатах".
Зважаючи на зростання попиту на відпочинок на природі, у "Відвідай" почали пропонувати екскурсії на квітування пізньоцвіту осіннього та планують започаткувати грибні тури – для цього домовилися з національним парком "Сколівські Бескиди" про співпрацю.
Нагадаємо, ми писали, що гід-історик перетворює маєток на Житомирщині на туристичну родзинку.
Також ми розповідали про найбільш врожайні локації для безпечних турів по гриби.