На крок попереду. Як Україна вийшла у світові лідери в цифровізації культури

Україна і, зокрема, Київ у світовому туризмі широко відомі зараз тим, що цифровізація у нас просувається дуже активними темпами.

У колонці для РБК-Україна експертка з віртуального туризму Олена Чернега розповідає, як цього вдалося досягти, у чому країни Європи вже можуть брати приклад з нас, а що нам цікаво перейняти.

Як в Україні переносять культурну спадщину в цифру

В цифровізації культурного надбання Україна точно займає лідерські позиції у світі. І, за відгуками наших закордонних колег, за короткий час стала попереду європейських країн. Неодноразово доводилося чути від наших друзів з західних музеїв, які знайомляться українськими цифровими продуктами, фразу "А у нас такого немає!". І щиро цікавляться, як реалізувати подібне.

Хоча різноманітні цифрові продукти були в Україні раніше, активно розвиватися вони почали з початком пандемії у 2020 році. Ті туристи, які звикли ходити по музеях фізично, звикали до дистанційки, і створили запит на відвідування музеїв віртуально. Самі ж туристичні локації, які щиро зацікавлені у гостях, поступово почали конкурувати за відвідувача і в онлайні.

Далі почалося повномасштабне вторгнення, і в цей період Україна здійснила в діджиталізації великий стрибок. Але вже в такий час мета була інша: ми хотіли задокументувати події, які стануть історією у майбутньому. І зафіксувати все в цифрі для нащадків.

Наприклад, ще навесні 2022 року, як тільки українські захисники звільнили Бучу та Ірпінь, команда київських волонтерів за допомогою кругових 360-градусних панорам та відео з дрона почала документувати усі руйнування, які ворог приніс нашій столиці та області. Так з’явився проєкт "Війна впритул". За його допомогою ентузіасти із Kyiv Maps хочуть показати світовій спільноті масштаб катастрофи, якої зазнала Україна через агресію РФ.

Читайте також: Свідчення злочинів. Як волонтери документують масштаби руйнувань від війни в Україні

Загалом вони та безліч інших проєктів, які з'являлися дуже швидко, допомагають всім нам з дуже важливим завданням: задокументувати й зберегти.

Розгляньмо, у чому країни Європи вже можуть брати приклад з  нас, а що нам цікаво перейняти у них? 

Колекції Лувру та артефакти археології: цікаві світові кейси

Портал всесвітньо відомого музею "Лувр" у Парижі (Франція) та відкрита база даних оцифрованих артефактів. База даних колекції містить записи про понад 480 000 творів у Музеї Лувру та Національному музеї Ежена-Делакруа. Він оновлюється щодня, і є результатом безперервних досліджень і документації, які здійснюються групами експертів з обох музеїв.

Проєкт з реконструкції артефактів у вигляді кісток у 3D музеї "Smithsonian museum of natural history" (США), дозволяє побачити унікальні археологічні знахідки, не відвідуючи Сполучених Штатів. Загалом Національний музей природознавства у Вашингтоні є невід'ємною частиною Смітсонівського інституту. Відвідування безкоштовне протягом цілого року.

Оцифрування туристичної локації Тадж-Махал (Індія), легендарне історичне надбання, віднесене до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Це монумент, збудований імператором Шах Джахан Мугалом як мавзолей для своєї перської дружини Мумтаз-Махал, також відомої як Мутмаз-Ул-Замані, племінниці впливового царедворця при дворі індійського правителя. Зараз можна віртуально прогулятися навколо та оглянути всі локації в деталях.

Храми та музеї в цифрі. Що покаже світові Україна

Наведені приклади цікаві, але Україна у використанні технологій пішла вперед і прямо зараз формує цифрові креативні туристично-культурні продукти. Можу впевнено сказати, що у столицях східної Європи не існує аналогів з оцифрування як, скажімо, в Києві.

Наприклад, в туристично-культурному хабі зібрано не просто оцифрований контент по історичних локаціях, пам’ятках, музеях, архітектурних спорудах тощо, а створені цілі цифрові продукти: оцифровані туристичні маршрути, онлайн-музеї, спецпроєкти про культурне надбання та історію, квест-екскурсії.

Інші регіони України також досить потужно розвиваються у напрямку цифровізації: Івано-Франківщина, Львівщина, Одещина та інші. 

Читайте також: Хрещатик 1913 року та мистецтво Косівщини. Які унікальні виставки можна побачити онлайн

До прикладу, проєкт "Музей у смартфоні" в п’яти музеях Прикарпаття:

• окрема експозиція Івано-Франківського краєзнавчого музею;
• Рогатинський історико-краєзнавчий музей "Опілля";

• окремі експозиції Музею історії міста Коломиї;
• "Галичина могила" у селі Крилос;
• Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини.

Або оцифрування історико-архітектурних пам’яток на Львівщині, де проводилися реставраційні роботи: 

• храм Святого Йосипа у Підгірцях, який 270 років тому збудували у стилі італійського бароко на замовлення Вацлава Живуського;

• дерев‘яна церква Святого Юра у Дрогобичі, зведена без жодного цвяха;
• 56-метрова дзвіниця монастиря у Підкамені, в яку під час Другої світової війни влучив артилерійський снаряд;
• дерев’яна церква Стрітення Господнього 1757 року у Черепині, що демонструє унікальну галицьку школу народної архітектури;
• музей-садиба Маркіяна Шашкевича у Підлиссі та пам’ятний хрест галицькому Будителю на Білій горі;
• церква Святої Параскеви у Буську, де, за переказами, хрестили президента ЗУНР Євгена Петрушевича;
• музей-заповідник "Жовківський замок".

Я впевнена, що після війни й нашої перемоги ми складемо достойну конкуренцію в туризмі, коли до нас приїде більше мандрівників. Втім, багато туристів приїздять в Україну й зараз. Та й вже сьогодні відвідувачі можуть мандрувати нашими музеями та іншими цікавими місцями нашої країни в онлайні.

Раніше ми писали про топ цікавих локацій в Україні, де можна побувати віртуально.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.