2 лютого виповнюється 8 років з дня загибелі Андрія Кузьменка - лідера і соліста гурту "Скрябін". Артист полюбився українцям за драйвову музику, глибокі пісні та веселу вдачу. А ще - за виняткову життєву мудрість і простоту.
Його висловлювання уже давно українці розібрали на крилаті цитати. А на піснях Кузьми виросло не одне покоління.
Однією із найпопулярніших стала композиція "Старі фотографії". Сьогодні в пам'ять про музиканта хочемо поділитись рідкісними старими фото артиста, які найкраще ілюструють його життя.
Андрій Кузьменко народився 17 серпня 1968 року у Самборі на Львівщині. Пізніше родина переїхала у Новояворівськ. Саме у цьому провінційному містечку майбутній музикант розпочав свій творчий шлях.
Андрій був єдиною дитиною у сім'ї інженера та учительки музики. За словами його мами, син удався характером у неї й усе робив "блискавкою", але не любив фізичної праці на дачі.
Шкільні друзі Андрія згадують, що майбутній артист в дитинстві мріяв стати водієм сміттєвоза. Вбачав у цьому своєрідну романтику.
Андрія з дитинства віддали на навчання у музичну школу за класом фортепіано. Сам Кузьма довго не любив занять музикою і навіть у 3 класі хотів їх покинути, але батьки все ж таки переконали у протилежному.
За його ж власними словами, мама ледь не силою змушувала сина ходити до музичної школи. Але саме мама справила вирішальний вплив на його формування, як музиканта.
Кузьма з мамою (скриншот)
У підлітковому віці Кузьма обожнював слухати польське радіо, хвилі якого пробивалися з-за кордону. Звідти тогочасна молодь черпала нову музику.
Фото ще зовсім юного Кузьми (скриншот)
У 80-х Кузьма захопився двома музичними напрямками. Прихованого панка в ньому розбудили шотландці The Exploited. А британські гурти Depeche Mode і The Cure відкрили для майбутнього музиканта глибини неоромантики.
Уже за кілька років раннього "Скрябіна" називатимуть першими українськими неоромантиками і порівнюватимуть з самими Depeche Mode.
В останні роки існування Союзу Кузьма, як і решта молоді, починає підзаробляти поїздками за кордон. Для цього він навіть купив стару "Побєду", на якій з друзями поїхав у Берлін.
Майже через два десятиліття музикант описав цю пригоду у своїй першій книзі "Я, "Побєда" і Берлін". Вона стала справжнім бестселером, її не одноразово перевидавали, а через кілька років навіть зняли однойменний фільм.
На екрани він мав вийти у березні 2022 року, але завадило повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Андрій Кузьма вдома у друга Томаса під час своєї знаменитої подорожі до Берліну на машині "Побєда" (скриншот)
Попри своє захоплення музикою, Андрій послухався батьків і пішов здобувати справжню професію (саме так казали батьки) - навчався у Львові на стоматолога. Але цей фах здався йому нудним, тому він вирішив таки пов'язати своє життя з музикою.
Кузьма у студентські роки (скриншот)
1989 року Кузьма зібрав зі своїх старих друзів гурт "Скрябін". Його створив разом із Ростиславом Домішевським (Рой) і Сергієм Герою (Шура).
Кузьма згадував це так: "Зібралися ми якось так спонтанно. Взагалі, весь цей Скрябін - це щось таке, може, навіть, мало-мало космічне, тобто воно ніколи не підкорялося ніяким правилам. Ми не робили це для чогось конкретно - ми просто це робили, тому що нам це було в кайф. А в якийсь момент ми зрозуміли, що із цього можна зробити щось нормальне".
Кузьма на початку музичної кар'єри (скриншот)
Першим сигналом успіху гурту стали "Птахи", випущені в 1995 році. А справжня популярність настала через два роки з виходом меланхолійного альбому "Казки", який продавався на двох касетах.
Особливо зараз гостро звучать слова із їхньої пісні: "Тікай, бо скоро буде війна, холодна і мокра, довга і зла. Квадратні на круглих будуть іти за те, що ті рівні, як їх не крути".
З часом популярність гурту набирає обертів і молодих хлопців запрошують брати участь у фестивалях та великих концертах.
На початку 2000-х років "Скрябін" у старому вигляді розпався: Рой і Шура пішли з гурту, а Андрій Кузьменко набрав нових музикантів і заснував фактично зовсім іншу команду з тією ж назвою.
Своє 15-річчя вже оновлений "Скрябін" відзначив "Альбомом (1989-2004)" - переспіви старих і нових пісень.
Кузьма також активно працював на телебачені. Багато сезонів був ведучим у програмах "Шанс" і "Шейканемо". Знімався в комедіях, писав художні книжки і опікувався кількома панківськими проектами. Найвідоміший з них - "Пающіє труси" таки не здобули широкої популярності.
З початку російської агресії в 2014 році музикант активно допомагав українським військовим. Не одноразово їздив до наших захисників на передову. Після загибелі музиканта його гурт продовжує підтримувати українських бійців, влаштовує благодійні концерти та частину коштів передає на ЗСУ.
Кузьма завжди ретельно приховував особисте життя. Не любив відповідати на питання про сім'ю та вкрай рідко ділився фото близьких.
Але Андрій був щасливим сім'янином. Ще 1994 року одружився з художницею Світланою Бабійчук. Артист знав її майже усе своє життя, оскільки вона навчалась у протилежному класі.
За три роки після одруження у пари народилася дочка. Її назвали Марія-Барбара - на честь улюбленої актриси Кузьми Барбари Брильської.
Кузьма з донькою (скриншот)
Зараз донька Кузьми уже вийшла заміж і працює косметологом у Києві.
Під час війни Барбара виставила футболку культового батька на аукціон. Виручені кошти відправила на потреби Збройних сил України та медикаменти.
Дружина музиканта Світлана зізналася нещодавно в одному інтерв'ю, що коли почалася війна, вона пішла на могилу до чоловіка, та попросила сил, щоб пережити вторгнення росіян. Жінка досі залишається в Україні.
Батьки Кузьми живуть неподалік Львова. Часто згадують зіркового сина й охоче розповідають про нього. В одному з останніх інтерв'ю мама Андрія процитувала свого сина: "Треба жити сьогодні, бо не знаєш, яка буде твоя фотографія останньою".
Таким Андрія Кузьму запам'ятали більшість українців (скриншот)
Раніше ми писали про те, як Вакарчук зворушив усіх своїми спогадами про Кузьму.