Їх вигадали не в СРСР. Як з'явилися трикутники для молока і чому від них відмовилися?

Як та коли з'явилися трикутні пакети

У 1944 році шведський інженер Ерік Валленберг, працюючи в компанії Åkerlund & Rausing під керівництвом Рубена Раусінга, запропонував концепцію пакування рідин у тетраедричні (трикутні) картонні упаковки. 27 березня 1944 року Рубен Раусінг подав патент на цю інноваційну упаковку. ​

Перший робочий прототип був створений у 1946 році, а в 1952 році перша машина для виробництва таких упаковок була встановлена на молочній фермі в Лунді, Швеція. ​

Існує легенда, що одного разу Валленберг прочитав статтю про магічну суть єгипетських пірамід. Автор статті - хімік і за сумісництвом містик, а згодом видатний фантаст Жак Бержье. Він стверджував, що саме завдяки формі пірамід всередині них так довго можуть зберігатися в первозданному вигляді продукти, і взагалі в них відбувається немов консервація часу.

Журналісти, звичайно, відвели душу, опублікувавши на цю жартівливу пропозицію - пораду всім спати в трикутниках для поліпшення здоров'я і загального омолодження. Але сміх сміхом, а номер саме з цією спірною статтею через пару років був прочитаний Еріком Валленбергом.

І той загорівся благородною ідеєю знизити збитки торговців молоком. Винахідник вирішив, що упаковка у формі тетраедра якраз буде довше залишати молоко свіжим. І ось, в 1944 році прототип такої тари був випущений у Швеції.

У СРСР технологія була адаптована в 60-х роках. Радянські інженери доопрацювали конструкцію, зробивши її більш доступною для масового виробництва. Так трикутні пакети швидко стали популярними у молочній промисловості.Молоко у трикутних пакетах (скриншот)

Чому трикутні пакети були популярними?

У такого упакування було багато переваг, хоча, як може згадати старше покоління, була й купа недоліків.

На такі пакети йшло небагато матеріалу і вони у виробництві були значно дешевше пляшок. А ще завдяки цим пакетам була можливість фасувати молоко та кефір по 0,5 л.

Машини для пакування у трикутники були простішими й швидшими у використанні, що дозволяло збільшити об'єми випуску продуктів.

Ще трикутники було зручно транспортувати, бо їх можна було складати у коробки без зайвих порожнин. І вони були легше за ті ж самі пляшки.

Чому від трикутників відмовилися?

Попри економічні переваги, у таких пакетів були суттєві недоліки, через які з часом від них почали відмовлятися.

Незручно відкривати. Трикутник потрібно було проколювати ножем або ножицями, що страшенно не подобалося покупцям.

Незручно зберігати. Відсік у холодильнику для молока більш пристосований для пляшок або прямокутних коробок, а от трикутники ставити в холодильник було незручно.

Проблеми зі зберіганням. Відкритий пакет неможливо було герметично закрити і молочний продукт через це швидко псувався.

Крихкість матеріалу. Пакети могли легко протікати або рватися при транспортуванні.

Нові стандарти. З часом виробники почали шукати більш зручну альтернативу трикутникам. Так з'явилися прямокутні пакети з кришками, тетрапак-картон, пляшки й пакети з інших матеріалів.

В Європі від трикутників почали відмовлятися на початку 1960-х, як раз тоді, коли вони стали з'являтися в СРСР. Бо шведи вирішили припинити використання через постійні скарги покупців, але технології та виробничі лінії вже були налагоджені й кидати їх було шкода. Тому цю розробку запропонували СРСР. А у радянському просторі таке упакування протрималося до кінця 1980-х.

У 90-х роках трикутні пакети повністю витіснили картонні пакети тетрапак з відкривачем, пластикові пляшки з герметичними кришками, а також поліетиленові пакети. Це дозволило забезпечити кращий захист молока, зручність використання та довший термін зберігання.

До речі, зараз в магазинах, зокрема в українських, можна побачити трикутники. Але вони значно менші й в них випускають томатний соус, згущене молоко та різноманітні соуси.