Вікно в іншу епоху. Дивіться, якою була київська залізниця у середині ХХ століття: ретрофото
Київській залізничній станції уже понад півтора століття. Перший потяг сюди прибув у 1870-му році. Відтоді вона зазнавала постійних змін, модернізацій та завжди йшла у ногу з часом. Тому, як тільки у 50-ті роки до Києва прийшла електрифікація, з'явилися перші електрички.
РБК-Україна (проект Styler) ділиться фотографіями київської залізниці середини ХХ століття, посилаючись на групу "Спрага": в Києві цікаво" у Facebook.
Якою була залізниця в Києві у 50-ті ХХ століття
"У 50-ті до Києва прийшла електрифікація, поки тільки у вигляді постійного струму і це були лише приміські електрички, весь вантажний та пасажирський рух залишався ще під паротягами та теплотягами. Це був унікальний час. Ще довкола царство паротягів, але вже з'явилася контактна мережа для електричок. Схрестилися дві доби. Ранні радянські електрички (постійного струму), незграбні та негарні. Такі ще навіть у 80-х рр. ходили на Донецькій дорозі", - йдеться у повідомленні.
Також зазначається, що у 50-ті роки електрифікація залізниці та введення перших регулярних приміських електричок мала величезне значення. У важкодоступні раніше райони області тепер можна було дістатися значно швидше, і не потрібні були більше паротяги і старі допотопні вагони.
"Ще на початку 50-х рр. (до електрифікації), поїздка з Києва до Боярки, до якої всього 20 км, займала майже півдня", - пишуть експерти.
У середині 50-х рр. вже не було семафорів та старих пасажирських вагонів. Вокзал помітно змінився в порівнянні з повоєнними роками.
Як змінилась залізниця у 60-ті роки
60-ті роки стали епохою, коли до Києва прийшла електрифікація змінним струмом, стандартом 25 кв. Тепер електрифікували магістральні лінії і насамперед лінію Москва-Київ-Козятин-Здолбунів-Львів, а також лінію Фастів-Знам'янка-П'ятихатки.
У Києві з'явилися магістральні пасажирські та вантажні електротяги вітчизняного та чехословацького виробництва.
До кінця 60-х рр. лінія Москва-Київ-Львів була повністю переведена на електричну тягу. Почали електрифікувати приміські ділянки Київ-Тетерів та Київ-Яготин, на яких вантажний та пасажирський рух дальнього прямування залишався під тепловозами аж до 90-х років.
"У ті роки начальником Південно-Західної дороги був Петро Федорович Кривоніс (1910-1980). Саме завдяки цій людині наша київська Південно-Західна дорога була одна з найпередовіших у всьому СРСР, і одна з перших отримувала найновішу техніку", - зазначають експерти.
Раніше ми писали про те, звідки походять усі історичні назви районів Києва.
Читайте також про те, як виглядають VIP-вагони, які зараз недоступні для пересічних українців.