Відкривати, відчиняти чи відмикати? Коли та яке слово українською вживати правильно та доречно

Відкривати та Закривати

Коли мова йде про початок події чи функціонування закладу, усунення перешкод, виявлення нових властивостей або те, що стає відомим, слід використовувати дієслово "відкривати".

Наприклад:

• "Прокіп на мене розсердився. Бігає, виставку влаштовує. Сьогодні відкривають" (Олександр Корнійчук)
• "Може, ми, як виростемо, невідомі землі відкриємо або ракетоплан збудуємо..." (Олесь Донченко).

Водночас для ситуацій, коли йдеться про закриття закладу, засідань, змагань чи рахунків, вживаємо слово "закривати": закривати ресторан на ремонт, засідання, змагання, рахунок.

Відмикати

Коли йдеться про замок і необхідно скористатися ключем, використовуємо дієслово "відмикати" (а також "замикати").

Наприклад:

• "А Панас вже відмикав невільницькі кайдани й з несамовитою радістю кидав їх за борт" (Зінаїда Тулуб)
• "Заперти було нічим хату; добре, що хоч до скрині замок є, а то ще й хату замикати" (Панас Мирний).

Відчиняти

Якщо йдеться про ситуації, що потребують фізичного зусилля рук, використовуємо дієслово "відчиняти" (а також "зачиняти").

Наприклад:

• "Пора вікна відчиняти!" (Панас Мирний);
• "Віра Михайлівна зайшла до кімнати та міцно зачинила за собою двері" (Вадим Собко).

Розгортати

Коли йдеться про книгу чи зошит, слід використовувати дієслово "розгортати" (а також "згортати").

Наприклад:

• "Мій хлопчику! З тобою сам би я охоче сів на лаву, розгорнув би синенький зошит" (Максим Рильський)
• "Устав учитель, книжку згорнув, сховав у свою шаховку й на ключ замкнув" (Борис Грінченко).

Розплющувати та розтуляти

Коли мова йде про очі чи повіки, використовуємо дієслово "розплющувати" (а також "заплющувати").

Наприклад:

• "Розплющую очі - темно" (Степан Васильченко)
• "Я лягаю на софу, заплющую очі, мов до сну, але я не сплю" (Ольга Кобилянська).

Щодо рота чи вуст, вживаємо дієслово "розтуляти" (а також "стуляти").

Наприклад:

• "Вона підводить голову, розтулює уста, щоб щось випалити, та, глянувши парубкові у вічі, відразу терпне" (Михайло Стельмах)
• "Не знаю, куди глянуть, як той рот стулить, де ті руки діти..." (Архип Тесленко).