Вчені оживили вірус "зомбі" з вічної мерзлоти. Йому майже 50 тисяч років!

Вічна мерзлота може приховувати багато таємниць

Вічна мерзлота покриває п’яту частину Північної півкулі, тисячоліттями лежачи в основі арктичної тундри та бореальних лісів Аляски, Канади та Сибіру. Він служить своєрідною капсулою часу, зберігаючи окрім стародавніх вірусів муміфіковані рештки низки вимерлих тварин.

Вчений з Франції Жан-Мішель Клавері перевірив зразки землі, взяті з вічної мерзлоти, ​​щоб побачити, чи можуть бути вірусні частинки, знайдені там, все ще заразними. Його мета - пошук так званих "вірусів-зомбі".

Клавері вивчає певний тип вірусу, який він вперше виявив у 2003 році. Відомі вони як гігантські віруси, адже вони набагато більші за звичайний різновид і видимі під звичайним світловим мікроскопом.

Чому вірус-зомбі потенційно небезпечний

У 2014 році йому вдалося оживити вірус, який він і його команда виділили з вічної мерзлоти, зробивши його заразним вперше за 30 000 років. З міркувань безпеки він вирішив вивчити вірус, який може вражати лише одноклітинних амеб, а не тварин чи людей.

Він повторив цей експеримент у 2015 році, виділивши інший тип вірусу, який також вражав амеб.

Так виглядає відтавання вічної мерзлоти (фото: CNN)

У своєму останньому дослідженні, опублікованому 18 лютого в журналі Viruses, Клавері та його команда виділили кілька штамів стародавнього вірусу з багатьох зразків вічної мерзлоти. Виявилося, що кожен з них може інфікувати культивовані клітини амеби.

Ці останні штами представляють п’ять нових сімейств вірусів на додаток до двох, які вчений відродив раніше.

Найдавнішому вірусу майже 50 тисяч років

Найдавнішому вірусу було близько 48 500 років, і він походить із зразка землі, взятого з підземного озера на глибині 16 метрів. Наймолодшим зразкам, знайденим у вмісті шлунка та шерсті останків шерстистого мамонта, було 27 000 років.

Те, що віруси, що інфікують амебу, все ще заразні через стільки часу, свідчить про потенційно більшу проблему. Він боїться, що люди розглядають його дослідження як наукову цікавість і не сприймають перспективу повернення стародавніх вірусів до життя як серйозну загрозу здоров’ю.

"Ми розглядаємо ці віруси, що заражають амеб, як сурогати всіх інших можливих вірусів, які можуть бути у вічній мерзлоті. Ми бачимо сліди багатьох, багатьох, багатьох інших вірусів. Тож ми знаємо, що вони там.

Ми не знаємо напевно, чи вони ще живі. Але ми вважаємо, що якщо віруси амеби все ще живі, немає причин, чому інші віруси не будуть ще живі та здатні інфікувати своїх господарів", - говорить вчений.

Прецеденти зараження людини і тварин

Так, зразок легенів з тіла жінки, ексгумованої в 1997 році з вічної мерзлоти в селі на півострові Сьюард на Алясці, містив геномний матеріал штаму грипу, відповідального за пандемію 1918 року.

У 2012 році вчені підтвердили, що 300-річні муміфіковані останки жінки, похованої в Сибіру, ​​містять генетичні сигнатури вірусу, який викликає віспу.

Спалах сибірської виразки в Сибіру, ​​який вразив десятки людей і понад 2000 північних оленів у період з липня по серпень 2016 року, також був пов’язаний із глибшим відтаванням вічної мерзлоти під час надзвичайно спекотного літа, що дозволило старим спорам Bacillus anthracis знову вийти на поверхню зі старих могильників.

"Якщо у вічній мерзлоті є вірус, з яким ми не контактували тисячі років, можливо, наш імунний захист недостатній", - додає Біргітта Евенгорд, вчена зі Швеції.