Україна перейшла на новий церковний календар: що змінилося та чи не пов'язаний він з РПЦ

Що таке Новоюліанський календар і навіщо він

У світі існує три церковні календарі: Юліанський, Григоріанський і Новоюліанський. Найпершим був Юліанський, який з'явився в Україні у 988 році з хрещенням Русі Володимиром Великим.

Згодом у 1918 році його замінив Григоріанський календар. Саме в цей час з'явилися такі поняття як старий і новий стилі для певних дат, адже різниця між Юліанським і Григоріанським календарям становить 13 днів.

Новоюліанський календар розробив сербський астроном Мілутін Міланкович у 1923 році. Як пояснює протоієрей Віталій Клос, календар - це насамперед точність вимірювання часу.

Якби ми продовжили користуватися Юліанським календарем, тоді кожних 128 років до нього потрібно було б додавати один день. У випадку з Григоріанським - кожних 3 323 роки.

Такі розбіжності можуть виникати саме через різницю у днях. А от у Новоюліанському календарі це може траплятися кожних 43 500 років, що значно спрощує літочислення.

Новоюліанський календар є точнішим і більш правильним відповідно до правил літочислення (фото: pomisna.info)

Фактично новий ухвалений календар є більш точним, і це також стосується дат релігійних свят.

"Якщо ми відкриємо наші давні церковні календарі, то побачимо, що там стоять цифри, які ми будемо мати за новим календарем. Наприклад, Різдво Христове у всіх церковних книгах зазначене 25 грудня, а не 7 січня. Ця дата постійно змінювалася, і зрештою довелося б додавати ще один день", - пояснює протоієрей Віталій.

Тому з точки зору обчислень Новоюліанський календар є справді "правильним".

Дати свят за новим календарем ПЦУ

Новоюліанський календар "відмотує" всі дати на 13 днів назад. Тепер дати важливих церковних свят такі:

• Різдво Пресвятої Богородиці - 8 вересня (замість 21 вересня)
• Воздвиження Чесного Хреста Господнього - 14 вересня (замість 27 вересня)
• Покров Пресвятої Богородиці - 1 жовтня (замість 14 жовтня)
• Введення до Храму Пресвятої Богородиці - 21 листопада (замість 4 грудня)
• Андрія Первозванного - 30 листопада (замість 13 грудня)
• День святого Миколая - 6 грудня (замість 19 грудня)
• Різдво - 25 грудня (замість 7 січня)
• Собор Пресвятої Богородиці - 26 грудня (замість 8 січня)
• День преподобної Меланії (Щедрий вечір, Маланки) - 31 грудня (замість 13 січня)
• Святого Василя Великого - 1 січня (замість 14 січня)
• Хрещення Господнє - 6 січня (замість 19 січня)
• Стрітення Господнє - 2 лютого (замість 15 лютого)
• Благовіщення Діви Марії - 25 березня (замість 7 квітня)
• Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала) - 24 червня (замість 7 липня)
• Святих апостолів Петра та Павла - 29 червня (замість 12 липня)
• День Іллі Пророка - 20 липня (замість 2 серпня)
• Винесення чесних дерев Животворчого Хреста Господнього (Маковея, Медовий Спас) - 1 серпня (замість 14 серпня)
• Преображення Господнє (Яблучний Спас) - 6 серпня (замість 19 серпня)
• Успіння Пресвятої Богородиці - 15 серпня (замість 28 серпня)
• Усікновення голови Іоанна Предтечі - 29 серпня (замість 11 вересня)

Різдвяний піст буде закінчуватися до Нового року: з 15 листопада до 24 грудня.

Те саме стосується й Успенського посту. Він триватиме з 1 серпня до 14 серпня, а Петров піст буде закінчуватися 28 червня замість 11 липня.

Проте без змін залишаються обчислення дат перехідних свят, таких як Великдень та інші. У Новоюліанському та Юліанському календарях ці правила однакові, на відміну від григоріанського. Таким чином після переходу на новий календар Україна та римо-католики відзначатимуть Світле Воскресіння, Вознесіння та Трійцю у різні дні.

Зазначимо, що ті державні свята, які припадають на один день із релігійними, також автоматично змінюють свої дати. Це стосується:

• Різдва Христового - 25 грудня
• Дня Української Державності, День хрещення Київської Русі - 15 липня (День пам'яті рівноапостольного князя Київського Володимира Великого)
• Дня захисників та захисниць - 1 жовтня (День Покрови Пресвятої Богородиці)
• Дня української писемності та мови - 27 жовтня (День пам'яті Преподобного Нестора Літописця)
• Дня усиновлення - 17 вересня (День пам'яті святих великомучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії)

Як українці сприймають перехід

За даними опитування, 46% українців повністю підтримують перехід на новий календар, 11% - зовсім не підтримують, а 17% відповіли, їм байдуже.

Разом із тим перенесення Різдва Христового із 7 січня на 25 грудня викликало певний спротив. 25% респондентів підтримали такі зміни, а 19% - виступили категорично проти. Цікаво, що у 2016 році статистика була такою: 6% - за, 55% - проти.

Психотерапевт Богдана Янків каже, що певний відсоток спротиву є нормальним для змін у суспільстві. Якби йшлося про більшу кількість тих, хто проти, тоді потрібно було б розглядати причини цього.

"До будь-яких змін психіка завжди опирається. У когось більше, у когось менше. Хтось може просто вагатися, і це нормальний процес для будь-якого суспільства. Глибинне мозкове сприйняття реальності хоче стабільності, якої зараз немає. Тому людина хапається за будь-яку стабільність", - пояснює вона.

І тому до нового може бути важко звикнути.

Разом із тим спеціалістка додає, що оскільки перехід на новий календар є поступовим, то прийняти ці зміни буде простіше.

"Усе грамотно зроблено. Це є поступовість, це є прогнозованість", - каже вона.

Протоієрей Віталій наголошує, що перехід не є примусовим для всіх парафій. Тобто якщо певна церковна парафія хоче проводити богослужіння за "старим" календарем, вона може вільно це робити. Але при цьому ці парафії повинні повідомити про своє рішення правлячому архієрею, щоб ПЦУ мала статистичне розуміння.

На сьогодні 10 із 16 помісних церков послуговують Новоюліанським церковним календарем. Зокрема, за "старим стилем" ведуть богослужіння Російська, Грузинська, Сербська та Єрусалимська помісні церкви.

Культуролог Євген Савісько висловлює думку, що питання переходу на Новоюліанський календар є не просто церковним, а церковно-політичним. І, на його думку, однозначно невідомо, які наслідки це матиме для України.

"Ми хочемо бути ближчими до Європи, до західних країн, але наскільки це корисно? Тому що ми можемо втратити свою ідентичність і генетичний код. Я думаю, що це питання не до кінця досліджене, як і наслідки його для майбутнього України", - сказав експерт.

Та попри це і протоієрей Віталій Клос, і психотерапевт Богдана Янків сходяться на одному: дух свят нікуди не подінеться після зміни дати. Українці, як і раніше, можуть зустрічати великі свята в теплому колі сім'ї чи то за Новоюліанським, чи то за Григоріанським календарем.