Тварина чи жарт? Хто такі гімнури і чому майже ніхто про них не знає

Хто такі гімнури

Гімнури - підродина комахоїдних ссавців родини їжакових ряду їжакоподібних.

В однині назва тварини звучить як "гімнура" від офіційної назви Echinosorex gymnura (Велика гімнура). Англійською цих істот називають "moonrat", що дослівно перекладається як "місячний пацюк".

З огляду на це й "в народі" можуть зустрічатися різні назви: гімнур, гімнура, щуроїжак, місячний пацюк тощо.

В цілому ж ця тварина не має колючок і ззовні більш схожа на крису чи землерийку.

Гімнури можуть мати різне забарвлення (фото: en.wikipedia.org)

Зовнішній вигляд

Щуроїжака легко впізнати за формою тіла, загостреною мордочкою, короткими лапами та хвостом. У довжину, без урахування хвоста, він може сягати 40-45 сантиметрів (майже як середньостатистичний кіт).

Шерсть навколо очей може бути темною (іноді утворюючи маску). На голові й передній частині тіла є найчастіше білою або ж кремово-білою (інколи може мати рудуватий чи темнуватий відтінок), задня частина тіла і хвіст - переважно темні (сірі, коричневі або ж чорні).

Водночас зустрічаються особини інших відтінків, а також зовсім білі.

Текстура хутра цієї тварини - кудлата, з м'яким підшерстям і грубим зовнішнім хутром. Хвіст - відносно довгий (до 50% довжини тіла), лускатий і темний (світліший до кінчика).

Цікаво, що ця тварина має сильний аміачний запах, який, ймовірно, допомагає відлякувати хижаків.

Ці тварини представлені у деяких музеях (фото: en.wikipedia.org)

Де мешкають

Гімнури ведуть переважно нічний наземний спосіб життя. Вдень вони найчастіше ховаються у порожнистих колодах, посеред коріння дерев чи у покинутих норах.

Вважається, що вперше місячний пацюк був описаний сером Стемфордом Раффлзом у 1822 році.

Ці наземні ссавці мешкають здебільшого у субтропічних і тропічних лісах, заболочених місцинах, подекуди - у мангрових лісах.

Зустрічаються у багатьох частинах материкової та острівної Східної та Південно-Східної Азії - на півдні М'янми, у південному Таїланді, на півострові Малайзія, на островах Суматра й Борнео тощо.

Згідно з даними дослідників, раніше зустріти цих тварин можна було також у деяких частинах Європи та Африки.

Де можна зустріти гімнурів (фото: en.wikipedia.org)

Чим харчуються

Гімнури надають перевагу м'яким ґрунтам, корінню дерев чи опалому листю, де легше викопувати різних безхребетних (дощових черв'яків, личинок комах тощо), які становлять основу їхнього раціону.

Відомо також, що вони можуть споживати в їжу:

• дрібних хребетних (амфібій, рептилій і навіть гризунів)
• фрукти
• гриби

Тривалість життя цих тварин - близько п'яти років.