ua ru

З цієї історії можна знімати фільм: захисник "Азовсталь" врятував з Маріуполя свого собаку

З цієї історії можна знімати фільм: захисник "Азовсталь" врятував з Маріуполя свого собаку Боєць із Маріуполя дивом витягнув свого службового собаку з окупації (Колаж РБК-Україна)

Захисник "Азовсталь", боєць Нацгвардії на ім'я Влад зміг врятувати свого собаку, який був разом з ним у Маріуполі. Вони зустрілися після пів року розлуки у Харківській області.

Історію, за якою можна зняти фільм, розповіла кореспондент "24 каналу" Ганна Черненко.

І боєць Нацгвардії та його собака Джеккі вижили після оборони "Азовсталь" практично дивом. Обидва змогли вибратися з міста, але окремо і шанси для порятунку були мінімальні.

Влад разом із побратимами опинився в оточенні під час виконання бойового завдання, а Джеккі залишилася на "Азовсталі".

"Його історія вражає. У майбутньому з неї можуть зняти навіть фільм, оскільки ця війна показує, що можуть відбуватися неймовірні речі: не лише погані, а й хороші. Цей хлопець сам родом з Маріуполя, він служив там. Працює зі службовою собакою у кінологічній службі", - розповіла Ганна Черненко.

23-річний Влад став на захист рідної країни 24 лютого, із тисячами інших захисників та захисниць України. Він був одним із тих, хто був на "Азовсталі". Під час одного із завдань йому довелося залишити свою вірну напарницю Джеккі у бункері заводу.

Ситуація настільки загострилася, що ні повернутися за собакою, ні вийти разом із нею він не міг. Тому командування дало наказ виходити з міста – хто як зможе. Нацгвардійцю довелося йти без Джеккі. Це було дуже тяжко, адже вона була надійним супутником, Влад її виховував з 3 місяців.

Йому довелося пережити нелегкі дні – перевірки, блокпости та російські погрози "ямою". Йому допомогли цивільні, як і багатьом іншим військовим – дали одяг, щоб ті змогли вийти з оточення.

"Як у мене з'явився зв'язок, мені вдалося зв'язатися зі своїми товаришами, яким я залишив собаку. Я дізнався, що в тому місці, де вони були, прилетіло щось важке - майже всі наші собаки загинули. Потім була частка маленької надії, бо сказали, що труп собаки знайти не можуть", – розповів Влад.

Довгий час він думав, що Джеккі загинула. Але за кілька місяців спочатку зателефонували його сім'ї, а потім і самому Нацгвардійцю - сусіди. Вони повідомили, що собака знайшлася. Джеккі прийшла додому, залізла в ліжко Влада і там чекала на свого господаря.

“Завод поливали з усього, що вони в них тільки було. Я намагався змиритися з тим, що собака загинула. Тобто, вижити у тих умовах - це було щось нереальне. Але в один день мені просто подзвонила мама: уся в сльозах і говорить, що Джеккі жива.Тоді просто не міг повірити, тим більше, що відстань між "Азовсталь" та нашим будинком - 15 км", - розповідає військовий.

З цієї історії можна знімати фільм: захисник "Азовсталь" врятував з Маріуполя свого собаку

Фото: Влад та Джеккі (24 канал)

За кілька місяців собаку передати господареві змогли волонтери. Окупанти вважали її службовою та військовою, саме тому чіплялися до людей, які передавали собак такої породи. У вересні Влад зустрівся з Джеккі.

"Я заціпенів. Мені важко було рухатися, важко було дихати. Почуття провини перед нею зашкалювало. Але я думаю, що вона все розуміє. Як тільки відкрив клітку - вона не витримала, почала скиглити. Тоді одразу впізнала", - описує зустріч із Джекі. Влад.

Джекі - службова собака, який може знаходити людей, боєприпаси й зараз їхня робота дуже важлива і необхідна для Харківської області.