У часи СРСР багато українських прізвищ змінювали - інколи примусово, і не без наслідків. Радянська влада підганяла їх під "загальний стандарт": русифікувала, спрощувала, перекручувала. У результаті зникала унікальність і національна ідентичність.
Як СРСР змінював українські прізвища та для чого це робилося, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler).
Русифікація в СРСР не обмежувалась мовою чи освітою - вона проникла навіть у найінтимнішу частину особистості: прізвище. Зміна родових імен стала знаряддям знищення української ідентичності, частиною системної політики асиміляції.
Часто ці зміни були штучними, мовно невиправданими, але обов’язковими - з метою підкорення "єдиному радянському стандарту".
Найпомітнішою рисою русифікованих прізвищ стало змінене закінчення. Якщо для української традиції типовими є суфікси -енко чи -ів, то в радянській документації активно приживались -ов, -ев, -ін, -ой.
Їх додавали навіть до безсуфіксних прізвищ, змінюючи їхній мелодійний український характер на "правильний" російський лад.
Особливо часто змін зазнавали прізвища на -енко. Їх переписували на більш "радянський" манер:
Аналогічно чинили з короткими українськими прізвищами без суфіксів - до них просто додавали -ов:
Русифікації зазнали й інші типові українські родові імена. Наприклад:
Деякі трансформації взагалі позбавляли прізвища зв’язку з українською традицією. Так:
Ще приклади:
Чому радянська влада це робила?
СРСР прагнув знищити національну відмінність - мова, релігія, історія та навіть прізвище мали відповідати єдиній "радянській" нормі.
Русифікація прізвищ була частиною масштабної політики асиміляції. Це робили, щоби стерти українську ідентичність і створити "нову людину СРСР".
Вас також може зацікавити:
Під час написання матеріалу використані джерела: Суспільне. Культура, історико-філологічний журнал, стаття "Русифікація в СРСР: історичний аспект" та "Ім'я як маркер ідентичності.