"Мамо, хочу котика або собачку". Що робити та як говорити з дітьми, які просять завести тваринку

Коли варто заводити тваринку

Якщо вашій дитині ще нема 10 років, то нести відповідальність за тварину вона точно не зможе. Найкращій вік - це 12-13 років. Якщо ви готові нести відповідальність за тварину самостійно та усвідомлюєте, що весь догляд буде на вас, а дитина лише буде допомагати - то завести тварину можна й раніше.

Крім того, психологи радять ще й орієнтуватися по розвитку дитини. Буває так, що у 10-11 років діти показують, що готові до відповідальності, а буває й так, що у 14 років дитина ще до такого кроку не готова. 

Чому не можна дарувати тварину

Ветеринарні лікарі, волонтери та кінологи постійно нагадують, що дарувати тварину - погана ідея. Щеня або котеня викликає купу позитивних емоцій, а згодом у тварини починається підлітковий вік і дорослішання. І витримати додаткові клопоти буває дуже складно.

Багато бездомних котів та собак - це вихованці, чиї безвідповідальні власники втомилися від них і не вважали за потрібне подбати про подальшу долю тварини.

У кращому випадку таких тварин чекає притулок і нові власники, яким знадобиться мінімум рік, щоб пропрацювати емоційні травми тваринки, яка пережила зраду близьких.

В гіршому випадку - тварини починають хворіти, вони гинуть під колесами авто, від холоду, від отрути й ще з багатьох причин.

Як говорити з дитиною про тварину

Діти дуже просять котика або собачку, інколи навіть вимагають. І обіцяють доглядати, піклуватися, вигулювати - та що завгодно, аби батьки погодилися. Але тварина - це не лише чудовий та веселий додаток до сім'ї, але й велика відповідальність.

Це жива істота, яку потрібно буде годувати, вигулювати, лікувати, приділяти увагу. Не можна заводити тварину на хвилі емоцій, піддавшись на вмовляння або з бажання зробити подарунок-сюрприз.

Якщо дитина заводить розмову про домашню тварину, намагайтеся плавно переводити розмову на площину відповідальності. Поставте такі запитання:

Хто буде купати, вичісувати щодня шерсть, прибирати за ним (у тому числі якщо напісяє та накакає не у туалет, не на вулиці, а вдома)?

Хто буде гуляти з твариною - у дощ, сніг, спеку та холод?

Хто буде наглядати за вихованцем, якщо вся родина поїде у відпустку?

Якщо дитина ще не замислювалася всерйоз про те, які обов'язки потрібно виконувати вдома після появи чотирилапого друга, ці питання мають спантеличити та трохи охолодити запал.

Коли дитина просить тваринку, вона не завжди розуміє, що це не тільки весело, але й має купу клопоту, наприклад, неприємні фізіологічні моменти. Цуценя або кошеня перші місяці ходить у туалет, де їм заманеться, а привчання до пелюшок може затягнутися до півроку.

На вулиці собаки цікавляться сміттям, продуктами життєдіяльності інших тварин, іншими неапетитними речами. А ще вони люблять калюжі, бруд, пісок - і у всьому намагаються вимазатися. В під час дощу від пса може не дуже приємно пахнути.

Коти люблять скидати речі, дерти кігтями, а дрібні предмети після їхніх забав можна шукати потім роками.

Якщо дитину такі моменти напружують вже зараз, то це привід обговорити уважно все ще раз - до того, як в домі з'явиться тварина.

Взнайте мотив

У бажанні завести домашню тварину важливий мотив. З'ясуйте, чому дитина просить собаку, кота, хом'яка і чому саме цю тварину. Можна обговорити це питання з дитячим психологом.

Буває так, що собака зовсім ні до чого, а дитині насправді не вистачає уваги батьків чи не вдається завести друзів серед однолітків. І ідея завести тварину здається дитині рятівною соломинкою.

У такому випадку своєчасне з'ясування проблеми збереже ваш час, гроші та нерви, а потенційному вихованцю - здоров'я та життя. Адже з часом може виявитися, що спілкування з собакою - не той метод підтримки та комунікації, якого бракує дитині. Тому нещасними можуть стати обидва - і дитина, і тварина.

Не майте ілюзій

Батькам варто чітко усвідомлювати, що до певного віку дитини більшість обов'язків по догляду за вихованцем ляже на плечі дорослих. Батьківській приклад відповідального ставлення (і не тільки до тварин) важливий.

Дитячі психологи запевняють, що дитина швидше вчиться бути відповідальною, якщо в будинку є домашня тварина. Дбаючи про вихованця день у день, дитина поступово вчиться самостійності та пізнає відповідальність за іншу істоту.

Якщо ж рішення завести тварину відповідально прийнято всією родиною, то вас можна привітати. Собаки та коти чудово впливають на дітей: навчають відповідальності, допомагають знаходити нових друзів, зміцнюють упевненість у собі.

А ще з появою тварини вдома діти менше часу проводять з гаджетами, більше рухаються, гуляють на свіжому повітрі та грають з новим другом.