Якщо ваш дім виглядає неохайно, це зовсім не означає, що ви лінивий. Насправді існує багато несподіваних причин, через які може виникати безлад - від особливостей особистості до стану психічного здоров'я.
РБК-Україна (проект Styler) з посиланням на видання Huffpost пояснює, як визначити, чи безлад є нешкідливою частиною способу життя, чи сигналом про глибшу проблему.
Безлад і дезорганізація є типовими проявами синдрому дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ). Порушення виконавчих функцій мозку ускладнює планування, ініціювання та завершення завдань.
Через проблеми з робочою пам'яттю людина може легко відволікатися і забувати про свої наміри. Наприклад, ви заходите додому і кладете ключі абиде, бо відволіклися на щось інше. Ці дії часто відбуваються несвідомо, що призводить до накопичення безладу. Водночас навіть прості завдання можуть викликати відчуття перевантаження і ступору.
Наш фізичний простір часто відображає наш емоційний стан. Коли людина пригнічена або виснажена, їй важко підтримувати порядок вдома. Депресія впливає на мотивацію і здатність до дій, що ускладнює навіть прості побутові справи. Тривожність та пригнічення також погіршують концентрацію, через що навіть невеликі завдання здаються непосильними.
Крім того, дослідження показують, що безлад підвищує рівень кортизолу, гормону стресу. В результаті виникає замкнене коло: емоційні труднощі породжують безлад, а безлад підсилює стрес.
Великі життєві зміни здатні порушити звичний порядок навіть у найорганізованіших людей. Психосоціальні стресори, такі як переїзд, весілля чи розлучення, можуть знизити пріоритет домашніх справ. Особливо важким періодом є народження дітей, коли навантаження різко зростає.
Вирішення питань рутини і побуту вимагає більше енергії, якої може не вистачати. До інших стресових подій належать вступ до університету, зміна місця роботи або гормональні зміни. Навіть найпунктуальніші люди можуть зіткнутися з тим, що вдома все валиться з рук.
Прибирання може викликати несподівані емоційні реакції через асоціації з минулим. Старі речі, як-от квитки на концерт або подарунки, нагадують про людей чи події, викликаючи ностальгію. Іноді позитивні спогади змушують залишити предмет, навіть якщо він уже непотрібний.
У інших випадках негативні емоції змушують уникати контакту з певними речами. Такі труднощі ускладнюють процес сортування і викидання непотребу. Навіть найменший предмет може спровокувати хвилю емоцій, що затримує процес організації простору.
Особливості характеру відіграють важливу роль у ставленні до порядку. Люди з високою сумлінністю прагнуть до організованості, дисципліни й акуратності. Ті, хто має більш розслаблений підхід, можуть не надто перейматися безладом. Вони рідше відчувають дискомфорт через розкидані речі і рідше бачать у цьому проблему.
Більшість людей знаходяться десь посередині між цими крайнощами. Важливо розуміти, що для деяких людей безлад - це не джерело стресу, а природний стан.
Нерішучість часто супроводжується накопиченням речей через відкладання рішень. Людина може вагатися, що робити з певним предметом: залишити чи викинути. Через страх зробити неправильний вибір вона уникає будь-якого рішення.
З часом це призводить до зростання безладу вдома. Такий тип поведінки також називають прокрастинацією у прийнятті рішень.
Вас може зацікавити